За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Ветеран Валерій Одайник братиме участь в Іграх нескорених, лютий 2025, Канада. Валерій Одайник
39-річний ветеран російсько-української війни Валерій Одайник мешкає у Кам’янці-Подільському, що на Хмельниччині. Він братиме участь у цьогорічних Іграх нескорених, церемонія відкриття яких відбудеться сьогодні, 8 лютого, у канадському Ванкувері.
У перервах між тренуваннями Валерій Одайник розповів Суспільне Хмельницький, чому вирішив взяти участь в Іграх, та як відбувався відбір на змагання.
За його словами, навчався на педагога. У 2009 році закінчив Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, де й залишився викладати.
"Викладав на загальних кафедрах, певний час вів "Фізичне виховання" на інших кафедрах. Потім працював виключно на факультеті фізичної культури, де викладав на фізичній реабілітації. На спортивних іграх був тренером з баскетболу".
Валерій Одайник підписав контракт із ЗСУ в 2021 році. Валерій Одайник
Валерій зазначив, мав офіцерське звання, адже закінчив військову кафедру. У 2021 році підписав контракт із ЗСУ. На початку повномасштабного вторгнення відправився в частину, де готували безпосередньо до військових дій, і вирушив на фронт.
"Був призначений командиром роти. Після цього, підготувавши мобілізований резерв, вирішив піти на війну".
Ветеран розповів, потрапив на Донецький напрямок.
"Спочатку займався розмінуванням. Коли відбувся найбільший штурм росіянами Бахмута, нас перекинули туди. Ми там займалися обороною, тобто мінуванням і розмінуванням".
Тоді ж у 2023 році отримав важкі поранення під час виїзду на бойове завдання, пригадав Валерій Одайник.
Валерій Одайник зазначив, крім нього, з Хмельниччини в Іграх нескорених братимуть участь ще троє чоловіків, лютий 2025. Валерій Одайник"Їдучи на завдання, відбувся підрив автомобіля на протитанковій міні. Я отримав апмутацію ніг, правої — на рівні третини стегна, лівої — на рівні гомілки. Відірвало пальці на правій руці: безіменний — повністю, а інших три — частково. У мене були осколкові порання плеча, черепно-лицева травма, щелепу поламало, крім того, осліп на одне око і на інше також".
За словами Валерія, після надання необхідної допомоги в Часовому Ярі, Краматорську та проходження реабілітації у Львівській області, отримав протезування за кордоном.
"В березні я приїхав у реабілітаційний центр, а в червні вже був в Естонії. Тобто це зайняло 2-3 місяці".
Про Ігри нескорених, розповів ветеран, дізнався із соцмереж.
"В цьому ж році, коли отримав порання, подався на відбіркові змагання. Через те, що за планом в мене ще мали бути операції, я на них не потрапив. Вирішив, що поїду на наступний рік. Побратим Іван Молдун, який був зі мною на реабілітації, тоді на змагання потрапив, виборов срібло. Я вирішив, що обов'язково спробую свої сили наступного року".
Валерій Одайник під час Ігор нескорених виступатиме у трьох видах спорту, лютий 2025, Канада. Валерій Одайник
Валерій Одайник пригадав, подався наступного року і пройшов відбір у збірну України. Для участі обрав три види спорту.
"Була така система, що під час десятиденного кемпу перед відбірковими виступами, нам дали можливість спробувати себе у кожному виді спорту, щоб могли обрати собі три, в яких будемо виступати під час національного відбору. Я обрав штовхання ядра, волейбол сидячи і баскетбол на кріслах колісних".
Валерій зазначив, крім нього, з Хмельниччини в Іграх нескорених братимуть участь ще троє чоловіків. Також там будуть представники й з інших областей України.
"З Хмельниччини буду я, Ілля Гайдук, Олег Омельчук, Анатолій Бирко. Також є учасники майже з усіх куточків України, зокрема, з Одеси, Миколаєва, Івано-Франківська, Донецька, Херсонщини й Харківщини".
Ігри триватимуть до 16 лютого у Канаді, розповів ветеран. Українська команда прибула завчасно.
"Завдяки українській діаспорі, яка посприяла тому, щоб у нас пройшла акліматизація, і ми трішки спробували свої сили у деяких зимових видах спорту на місцевості, ми приїхали сюди на три дні раніше до початку змагань".
За словами Валерія, було важко звикнути до різниці в часі, з Україною вона становить 10 годин.
"Перші два дні було важкувато, хлопці прокидалися о другій-третій годині ночі, коли в Україні вже був день. Тому на тренуваннях були трішки сонні. На третій день вже більш-менш адаптувалися".
Валерій Одайник зазначив, у дні тренувань із сім’ями мали можливість спілкуватися телефоном. На змагання рідні прибудуть для підтримки. За нього вболіватиме дружина та діти.
Українським військовим, які отримали порання і намагаються знайти себе у цивільному житті, Валерій радить не здаватися і займатися адаптивним спортом.
"В адаптивному спорті велика когорта ветеранів, які пережили вже цей шлях і знають, як з нього виходити, тобто там на даний час — одні з кращих психологів. Для нас, військових, це один із кращих видів реабілітації. Одна справа, коли ми проходимо реабілітацію в реабілітаційних центрах, це більш одноманітно і стандартно, адже умови наближені до нашого комфорту. Інша справа, коли ми вже займаємося спортом і з такими реаліями, які є в Україні, стикаємося, намагаємося їх перейти, побороти і гартуємо в собі новий виклик, який в житті нам знадобиться і буде сприяти подальшому розвитку".
