Колишній нападник «біло-блакитних» Віктор Хлус поділився враженнями від гри «Шахтар» — «Динамо» в 11 турі чемпіонату України.
Віктор Хлус
— Я за довгий час такої гри ще не бачив. Отримав таке задоволення. Гра вдавалась і «Шахтарю», і «Динамо». Рахунок, звичайно, по грі, адже моментів у «гірників» було більше. Особливо у першому таймі. У другому ж «Динамо» додало, однак киянам чогось не вистачило.
— Як гадаєте, чому у другій половині матчу чергового українського класичного динамівці виглядають краще, ніж у першій? Так було три дні тому у кубковому поєдинку, так само і у зустрічі в чемпіонаті.
— Так, ми це помітили. У цьому є багато причин. Можливо, так було задумано тактично: у першому таймі віддати м’яч «Шахтареві», а самим грати від оборони. А у другому таймі динамівці зрозуміли, що відсиджуватись біля своїх воріт не можна, потрібно також бігти вперед. Тут можуть бути різні тактичні схеми, які розробляються.
— Зараз багато розмов точиться про Андрія Ярмоленка і його роль нападника у двох іграх, які передували зустрічі грандів в УПЛ. А що скажете про його нинішню гру?
— Ярмоленко і цього разу грав не на своїй звичній позиції. Та високий клас гравця все ж видно. Хлопець зіграв на своєму рівні. Як і в матчах з «Кривбасом» у чемпіонаті та «Шахтарем» у Кубку України Ярмоленко грав у нападі. Вже потім, у другому таймі йому на підмогу вийшов Герреро.
— Якраз всі й кажуть, що на позиції нападника Андрій Ярмоленко виглядає досить впевнено і ефективно.
— Клас є клас. Він, звичайно ж, вміє добре грати всюди, але ж я думаю, що краще за все Ярмоленко робить це на своїй звичній позиції — правого півзахисника.
— Як гадаєте, з часом Олександр Шовковський знову поверне його на звичне місце?
— Мабуть, у Шовковського просто немає вибору, якщо він ставить у центр нападу Ярмоленка. Хоча ми ж не знаємо, можливо, на даному етапі саме він виглядає краще за інших гравців атаки — того ж Герреро і Бленуце, якого купили на початку вересня. От і виходить, що серед цих двох Шовковський вибирає… Ярмоленка. З одного боку це дивно, адже у футболі ми від людей повинні вимагати ефективності дій саме на тому місці, де вони звикли грати постійно. Тобто тоді, коли футболіст на своїй позиції робить все на сто відсотків. Мені здається, що залишивши своє звичне місце, на ньому його тепер не вистачає. А у ролі нападника він, можливо, у якійсь мірі допрацьовує.
Андрій Писаренко
