За інформацією: Суспільне Полтава.
Полтавська майстерня "Frame" переобладнала 100 автівок у евакуаційні авто. Ідея про створення неприбуткової майстерні з’явилась після отриманого досвіду евакуації поранених у складі добровольчого батальйону "Госпітальєри".
Про шлях до створення майстерні, роботу на евакуаційних автівках, повернення із США та роботу в документалістиці війни в інтерв’ю Суспільному розповів керівник майстерні Ігор Ткачов.
Ігор Ткачов з посестрою. Польовий сортувальний пункт. 2023 рік. фото надано І.Ткачов
Неприбуткова майстерня "Frame" з переобладнання евакуаційних авто в Полтаві вже закінчує роботу над 100 кейсеваків. Команда зросла з трьох до 26 людей, з чужого гаражу до двох приміщень з фарбувальною камерою. Свій початок майстерня почала з переобладнаної автівки на якій, керівник майстерні працював під час добровільних безкоштовних ротацій на фронт в якості медика евакуаційного авто.
«Перша евакуація — це ми працювали в пікапі, відкритому. Ми клали туди пораненого, пікап їде, поранений не зафіксований, він лежить на твердій поверхні пікапа. Медицина просто в тебе в наплічнику, ти щось дістав, воно потім валяється десь — зовсім некомфортно, незручно, холодно. І тоді в нас уже з’явилася ідея: треба якось хоча б цей пікап покращити. Десь світло причепити, десь медичні органайзери трохи розвісити, щоб воно було перед очима», — розповів Ігор Ткачов.
Про початок повномасштабного вторгнення
«Я був у США, у Сан-Франциско. Мені здавалося, що я дізнався про це одним із перших, хоча перебував за кордоном. Дзвонив усім серед ночі в Україну — і всі спали. І в мене друзі: хтось у Львові, хтось у Полтаві. Київські, напевно, не спали, але всім, кому дзвонив сюди, всі сплять і ніхто не розуміє, що відбувається. І я їм перший говорив: «Почалася повномасштабна», — пригадує Ігор Ткачов.
Надання допомоги пораненому бійцеві. Фото надане І. Ткачовим
Перші два тижні після приїзду до Польщі, на шляху до повернення в Україну, він разом зі знайомими займався волонтерською діяльністю: закуповував тепловізори, прилади нічного бачення, турнікети та Starlink за кошти, які передали знайомі зі США.
«І з цікавого — було дуже характерно помітити людей, які летіли зі Штатів у Польщу і хто летів в Україну. Там були і американці з купою військових сумок. Там були і українці з сумками по 30–40 кілограмів багажу — видно, що вони просто все скупили і туди летять ближче».
Як потрапив у військову документалістику
«Перед поверненням я розумів потрібно вирішити, що там робити. Я ніколи не стріляв і не мав військового досвіду, тому подумав: усе життя знімав фото й відео — спробую цим бути корисним. Приїхав до Полтави на один вечір, зібрав речі й вирушив до Харкова, який уже був у напівоточенні. Там із товаришем почали знімати: він — на плівку, я — документальні кадри, щоб показати Заходу, що відбувається, і закликати до підтримки».
Обкладинка “The Economist”. Фото обкладинки надано І.Ткачов (піон)
Одна з фотографій Ігоря згодом потрапила на обкладинку «The Economist». Пізніше у підручники Оксфорду з історії. Розповів Ігор Ткачов.
"І я пам’ятаю, я, напевно, один із перших тоді в Україні, хто зняв «Піони». Це — найбільша ствольна артилерія, яка взагалі була в Україні. Але тоді я мріяв зняти якийсь постріл на початках. І пам’ятаю, коли зняв цей постріл «Піона», віддав у редакцію, то буквально через пару днів ця фотографія публікувалася всюди. І ще пам’ятаю — вона вийшла на обкладинці «The Economist» у той місяць, коли змінили королеву. І для мене це було таке особисте визнання".
Досвід роботи на евакуаційних автомобілях
«Мені подобалось перший час знімати, я відчував, що це дає певний вплив. Увесь світ слідкував за Україною, що відбувається. І було важливо говорити про Україну, і зараз важливо. Це така більше гра в довгу. Фотографії потрапляють там в історію, в книжки з історії, там вони документують історію, документують людей, але хотілось щось робити от в даний момент».
Кейсеваки, які обладнюють у майстерні Frame. Фото надане І. Ткачовим
Спочатку чоловік вирішив доєднатися до добровольчого батальйону «Госпітальєри». Згодом і до інших формувань. Там відпрацював близько року. Завдяки досвіду медика «евака» створив майстерню, яка нині в Полтаві переобладнує авто в евакуаційні.
«Хочете бути журналістом — будь ласка. Хочете їздити на евакуації — можете. Хочете працювати в майстерні — теж можна. Відкрити її не так просто, але працювати — реально. Усі ці три варіанти, які я пройшов, приносили безпосередню користь. І якщо всі бояться йти в піхоту, є тисячі інших можливостей, де можна бути корисним. Навіть якщо вони здаються страшними — варто лише спробувати, і виявиться, що це не так страшно, як здається».
