З 20 лютого у всіх поїздах Київської кільцевої електрички з’явилася можливість заряджати мобільні телефони та інші гаджети. Процес встановлення відповідних роз’ємів стартував наприкінці січня та мав тривати два місяці, однак завершився раніше запланованого терміну. Попри те, що нововведення мало б покращити комфорт пасажирів, вже у перший день користування виникли численні нарікання на його якість та доступність.
Про це повідомили новини Київ 20 лютого.
Згідно з інформацією, відтепер усі пасажири можуть скористатися розетками для підзарядки пристроїв, якщо матимуть із собою відповідний кабель. Проте багато хто з тих, хто спробував скористатися новою функцією, виявив, що знайти справну розетку – завдання не з легких. Деякі пасажири скаржаться на несправність пристроїв, інші – на те, що вони є не у всіх вагонах.
Розетки встановлені на панелях під вікнами, між рядами сидінь. Високі люди зазначають, що таке розташування незручне, оскільки колінами вони впираються у блоки з роз’ємами. Попри нарікання пасажирів, залізничники запевняють, що розетки працюють належним чином, і перевірки не виявили несправностей.
Дехто з пасажирів, яким потрібен зокрема розклад міської електрички, навіть узявся рахувати вагони, де нові пристрої точно є. Вони зазначають, що зарядки вдалося знайти у поїздах під номерами 540, 520 і 547, тоді як в інших вагонах виявити їх не вдалося.
Проблема наявності та роботи зарядок, однак, не є єдиним побажанням пасажирів. Вони також вимагають покращення сервісу, зокрема, забезпечення вагонів бездротовим інтернетом та надання кабелів для зарядки.
Раніше повідомлялося, що на запасних коліях у районі Борщагівки десятки старих вагонів міської електрички повільно руйнуються під впливом погодних умов та людської недбалості.
Ці поїзди, що раніше перебували на балансі КП «Київпастранс», виявилися непотрібними після реорганізації транспортної системи міста. Коли міська електричка була перетворена на Київську кільцеву та передана у підпорядкування «Укрзалізниці», старі потяги залишилися без експлуатації.
Впродовж трьох років ці вагони стоять без догляду, поступово вкриваючись іржею та потерпаючи від дій вандалів. Деякі з них ще зберігають відносно пристойний вигляд – із цілими вікнами та сидіннями. Проте найбільші руйнування помітні у кабінах машиністів, де знищено майже все обладнання. Це не дивно, адже двері більшості вагонів залишаються відчиненими, що полегшує доступ стороннім особам.
