“Ти своє слово стримала. Ти дочекалася”: 5 березня з російського полону звільнили Андрія Меджибіжського з Хмельниччини

За інформацією: Суспільне Хмельницький.

Під час обміну полоненими 5 березня до України повернувся 35-річний військовий Андрій Меджибіжський. Ольга Меджибіжська

Під час обміну полоненими 5 березня до України повернувся 35-річний військовий Андрій Меджибіжський. У російському полоні він провів майже 25 місяців. Чоловік був мобілізований у Хмельницькому, проходив навчання на Львівщині, а згодом прикомандирований до 17-ї окремої танкової бригади. У полон потрапив у лютому 2024 року під час боїв на Донеччині. Про звільнення чоловіка жінка дізналася під час роботи — із повідомлення Координаційного штабу. А згодом почула у слухавці слова, на які чекала понад два роки.

Про очікування, перший дзвінок після звільнення та їх історію дружина військового Ольга Меджибіжська розповіла Суспільне Хмельницький.

Потрапив у полон під Бахмутом

За словами дружини, у полон Андрій потрапив 13 лютого 2024 року у Бахмутському районі Донецької області, поблизу села Іванківське.

"Востаннє він виходив на зв’язок 10 лютого. Написав, що йде на завдання. А вже 15 лютого мені прийшло повідомлення, що мій чоловік вважається зниклим безвісти".

Зі слів Ольги, згодом з’явилося підтвердження, що він перебуває у російському полоні.

"Росія підтвердила це десь у березні або квітні. І Червоний Хрест також. Але я ще раніше дізналася, що він живий і перебуває в полоні. Тому я чекала його саме як полоненого".

Писала листи і чекала кожен обмін

Упродовж двох років, розповіла Ольга, постійно зверталася до різних установ і організацій.

"Я писала звернення всюди, куди тільки можна. І групові звернення, і від себе — у різні служби, організації, структури. Просила допомоги, щоб повернули мого чоловіка з полону".

Жінка пояснила, що уважно стежила за кожним обміном полоненими.

"Я чекала кожен обмін. Раділа за всіх хлопців, які поверталися. Але коли бачила, що його там немає — дуже розчаровувалася. Та надію не втрачала".

За її словами, підтримку їй давали рідні та знайомі.

"Мене дуже підтримували друзі, куми, знайомі. Казали: "Ти сильна, ти маєш триматися. Бо йому там у рази важче".

Історія їхнього знайомства

З майбутнім чоловіком, розповіла Ольга, познайомилася у 2018 році у соціальній мережі.

"Я незнайомих людей у друзі не додаю. Але він з’явився в рекомендаціях. Я зайшла на сторінку, подивилася фото і просто лайкнула. Він мені дуже сподобався".

З її слів, згодом чоловік написав їй повідомлення.

"Я прокинулася зранку, а він написав: "Привіт, як справи?" Ми ще з подружкою посміялися, що добре, що не написав: "Як звати".

На той момент Андрій працював у Польщі. Після повернення вони вперше зустрілися у вересні.

"Він приїхав до мене на роботу і привіз торт. Ми посиділи, випили кави, поговорили. Так і почали зустрічатися".

У 2019 році вони почали жити разом у Хмельницькому. Того ж року чоловік зробив їй пропозицію. Одружилися вони 18 лютого 2023 року, пригадала Ольга.

Ольга та Андрій разом, Хмельницький. Ольга Меджибіжська

Про полон та перші слова після звільнення

Не втратити віру Ользі, з її слів, не дозволили почуття до чоловіка, відповідальність перед сином та підтримка її рідних та близьких.

"Я дуже сильно його кохаю. І я вірила, що він повернеться. Я трималася заради дитини і розуміла, що маю бути сильною, щоб потім підтримати його".

Андрія чекали рідні, знайомі, друзі та куми. Ольгу підтримували також звільнені з полону військові, які бачили Андрія, пояснила жінка.

"Хлопці казали, що він завжди розповідав про мене, як сильно любить і як хвилюється за нас".

За словами дружини, після потрапляння в полон Андрія спочатку він знаходився в місцях обмеження волі на Сибірі. Згодом його перевели до виправної колонії у селі Пакіно Володимирської області Росії. Саме там він перебував до моменту обміну.

5 березня, пригадала дружина Андрія, отримала повідомлення від Координаційного штабу про звільнення чоловіка.

"Я була на роботі. Побачила повідомлення — і в мене все всередині перевернулося. Руки почали труситися. Я відкрила повідомлення і почала плакати і скакати від радості".

Першою вона зателефонувала сестрі, щоб поділитися новиною. Згодом, близько 14:20, пригадала жінка, пролунав дзвінок від чоловіка.

"Він сказав: "Я повернувся. Я в Україні". Я почала плакати і казати: "Андрій, серденько моє, я тебе дочекалася. Я тебе дуже люблю".

За її словами, чоловік багато розпитував про родину і про те, як вони жили ці роки.

"Він ще сам не до кінця розуміє, що повернувся. Але дуже цікавиться, як ми тут були. Я йому скинула фото. Дивиться їх".

Розмова була короткою — близько хвилини. Пізніше, коли військовим видали телефони, вони змогли поговорити довше. Під час однієї з розмов після звільнення чоловік Андрій, пригадала Ольга, сказав їй слова, які вона особливо запам’ятала.

"Він сказав: "Ти своє слово стримала. Ти дочекалася".

Зараз жінка чекає на першу зустріч із чоловіком після звільнення. За її словами, найближчим часом вона планує поїхати до чоловіка.

"Я дуже чекаю цієї зустрічі. Хочу просто його обійняти".

Новини України