Зварювальник та інші робітники працюють на території Дарницької ТЕЦ, пошкодженої російськими ракетами, Київ, Україна, 4 лютого 2026 року. Getty Images/Roman PILIPEY/AFP
Очільник Міненерго Денис Шмигаль заявив, що влада розбудовує як активний, так і пасивний захист українських енергооб'єктів. Йдеться про протиповітряну оборону та фізичні укриття. За його словами, загальна потреба у фінансуванні таких робіт складає 35 мільярдів гривень.
Про це він сказав під час години запитань до уряду у Верховній Раді 13 березня, передає кореспондентка Суспільного.
"Активний захист ППО, маємо успішний експериментальний проєкт залучення підприємств критичної інфраструктури до системи протиповітряної оборони. Продовжуємо будувати системи пасивного захисту — укриття для енергооб'єктів… Але треба розуміти, що коли по об'єкту прилітає 5 (йдеться про російські ракети — ред.) "Іскандерів" з бойовою частиною по пів тонни, то жоден захист не може дати 100% ефективності", — розповів міністр.
Так, за його словами, наразі на всіх "пріоритетних" об'єктах енергетики та нафтогазового комплексу є перший рівень захисту від уламків і непрямих влучань.
"Зараз продовжується виконання робіт (з побудови — ред.) другого рівня захисту на 84 підстанціях та 134 критичних елементах. Роботи ведуть Укренерго та Агентство відновлення. Стан їх виконання 80% та 95% відповідно. Розбудова захисту — це постійний процес, адже він також зазнає постійних пошкоджень від ворога", — сказав Шмигаль.
Окрім цього, каже очільник Міненерго, роботи із розбудови захисту ведуть Оператор газотранспортної системи України, Енергоатом, Укргідроенерго, Центренерго, Нафтогаз та приватні генеруючі компанії.
"Загальна потреба у фінансуванні складає 35 мільярдів гривень. Активно працюємо з партнерами, аби залучити таку суму", — додав він.
З 14 січня за дорученням президента Володимира Зеленського на тлі російських ударів в енергетиці України діє режим надзвичайної ситуації.
