За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Морський піхотинець Богдан Куцак з Хмельниччини повернувся з полону. Наталія Куцак
Сьогодні, 14 червня, під час обміну полоненими між Україною та РФ повернувся 28-річний морський піхотинець Богдан Куцак з Хмельниччини. Воїн потрапив у полон у квітні 2022 року, коли виконував бойове завдання під час оборони Маріуполя.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла матір захисника Наталія Куцак.
"Декількома словами не описати те, що я відчула, коли вперше за стільки часу почула голос сина. Весь час, що його не було, я відчувала біль, який не передати. Я була втішена, радісна, серце виплигувало з грудей. Телефон декілька разів падав, поки з ним говорила. Я не могла повірити, що то він. Під час розмови сказав: "Мамо, все добре, я живий-здоровий". Він завжди так казав".
За її словами, вдома сина не було три роки й два місяці.
"Він заздалегідь попередив, що йде на виконання бойового завдання. Сказав, щоб я не хвилювалась і не реагувала на жодні провокації з боку росіян".
Наталія розповіла, після того, як син потрапив у полон, перебував в Оленівці.
"Він там був під час теракту. Іноді звідти телефонував. Восени 2022 року подзвонив і сказав, що їх перевозять. Попередив, що зв’язку може не бути".
Наталія Куцак разом з мамою долучались до щотижневої акції “Поверніть героїв з полону”, 2025, Хмельницький. Наталія Куцак
Жінка пригадала, Богдан більше не телефонував. У січні 2023 року отримала від нього листа.
"Він був стандартний, писав, що у нього все добре. Більше ніякого зв’язку з ним не було. Інформацію про нього шукала у соціальних мережах, зверталась в різні організації. Хлопці, які повертались з полону, дещо про нього розповідали".
За словами Наталії, Богдан мрія бути військовим з малечку.
"Він розпочав свою службу ще з дитинства. Крім військового, себе ніким більше не уявляв. Після школи втупив у Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Йому дуже подобалось навчання. Після закінчення академії з 2018 року служив морським піхотинцем у Миколаєві та Маріуполі, де зустрів повномасштабне вторгнення".
Жінка розповіла, Богдан завжди дуже пишався тим, що українець. Він — справжній патріот.
"Думаю, вистояти йому допомогла любов до країни й мови. Він завжди розмовляв українською, виправляв нас, коли ми говорили "суржиком". Він не розумів, як деякі, живучи в Україні, не знаю рідної мови. У ньому є стержень української культури".
За словами Наталії, крім неї, на воїна чекали бабуся, дідусь, дружина, сестра, батько, який наразі обороняє Україну.
