У родині Євгенії та Владислава Футоймасів — десятеро дітей, з яких семеро — прийомні.
Фото: dspck.gov.ua
Подружжя свідомо обрало шлях турботи, любові та підтримки дітей, які втратили власні родини. Їхня історія — не про подвиг, а про глибоку внутрішню потребу дарувати дім тим, хто його потребує найбільше, розповідають у департаменті соцполітики ЧМР.
«Ми взяли на все життя в родину 7 прийомних дітей, де різні гени, не знаємо, як ці діти себе проявлять. І ми, батьки-вихователі, не можемо звільнитися з цієї роботи. Отут я дійсно ризикнула. А все решта – гроші, бізнес, кар’єра – то не ризик», — ділиться Євгенія Футоймас.
Історія цієї родини почалась задовго до їхнього знайомства: ще з юності і Євгенія, і Владислав піклувалися про дітей-сиріт. Тож, коли одружилися, рішення створити велику родину було для них природним.
«Інколи кажуть: не беру дитину, бо боюся, що не зможу її полюбити. Але для дитини важливо вже навіть просто бути в родині — бачити маму й тата, відчувати турботу, мати кімнату, навчання, рідних. Це і є справжнє дитинство», — впевнені батьки.
Сьогодні дитячий будинок сімейного типу Футоймасів діє під супроводом Черкаського міського центру соціальних служб, як і ще 13 подібних родин у Черкасах. Родина отримує необхідну підтримку та консультації, зокрема від соціальної працівниці Вікторії Стовбир, яка супроводжує родину у повсякденному житті.
«Ми задоволені співпрацею з Центром соціальних служб. Завжди є допомога, порада, підтримка — і для нас, і для дітей», — каже Євгенія.
У Черкасах діє вже 14 дитячих будинків сімейного типу — це 14 шансів на нове життя, родинне тепло і майбутнє для дітей, які втратили найголовніше. А історія родини Футоймасів — приклад того, як звичайне подружжя може стати для когось цілим світом.
