Фото: pershyj.com
Як було досі
Формально, щоб перевестися в іншу частину, потрібно було отримати відношення від командира тієї частини, куди військовослужбовець хотів потрапити. Після він писав рапорт на ім’я свого командира.
Термінів розгляду рапорту не було. Він міг блукати між різними рівнями й назбирувати низку погоджень. Особливо якщо йшлося про переведення між різними родами військ.
Рапорт міг і загубитися. У будь-якому разі командир не мусив задовольняти рапорт на переведення — і на цьому ставили крапку. Тож фактично переведення були більше схожі на лотерею.
Перевестися в іншу бригаду: запит є, можливостей мало. Як це працює там, де працює, і чому має бути поширеним
Як буде тепер
Відтепер рапорт на переведення військовослужбовець може подавати в цифровому форматі через застосунок «Армія+». І цей документ одразу надійде до Кадрового центру Збройних сил, який вестиме всю комунікацію замість подавача й ухвалюватиме рішення про його подальшу службу.
«Цей рапорт відрізняється тим, що його не потрібно направляти на командира — він одразу направляється на Кадровий центр. І якщо в деяких сценаріях це рішення командира потрібне, то Кадровий центр самостійно його отримує, без додаткового навантаження військовослужбовця», — пояснила в ефірі телемарафону Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрових трансформацій.
Фото: Facebook/Катерина Черногоренко Заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко
Також нові правила скасовують погодження переведень на рівні Оперативного командування, навіть якщо військовий переходить в інше ОК чи інший рід військ.
А втім, старий алгоритм діятиме для переведень з бойових частин у тилові, якщо мова не про покази через здоров’я, тобто без висновку ВЛК, зазначив Владислав Грезєв, керівник і засновник рекрутингової агенції Lobby X, який був членом команди, що напрацьовувала рішення.
Що потрібно, аби подати електронний рапорт
До рапорту слід прикріпити копію військового квитка або посвідчення офіцера, рекомендаційний лист від бригади, куди військовослужбовець переводиться, за потреби висновок ВЛК.
Звідки можна перевестися, куди й коли
За новим порядком, військові частини умовно ділять на тилові й бойові.
«Тилові — частини тилового й оперативного забезпечення, вищі військові навчальні заклади, навчальні центри, ТЦК та СП тощо. Умовно supportive units і service units. Зокрема: артбригади, зенітно-ракетні полки, РЕБ/РЕР тощо. Але можуть бути винятки залежно від конфігурації угрупувань на певних ділянках. Бойові — частини, що безпосередньо беруть участь у бойових діях на лінії бойового зіткнення», — пояснив Владислав Грезєв.
Фото: facebook.com/LobbyXua Владислав Грезєв
Згодом він уточнив, що таке визначення частин узагальнене. І визначатиметься рішенням Генштабу. «Це дуже спрощена градація для того, аби запустити експеримент», — додав Грезєв.
І зазначив, що бригада, яка утримує позиції на другій лінії, «точно буде зарахована до списку бойового складу».
Отже, новий порядок дозволить переводитися:
- з тилових частин до бойових або тилових;
- з бойових частин до бойових;
- з бойових частин до тилових за висновком ВЛК, якщо особа не займає у своїй бригаді посаду, відповідну до висновку ВЛК.
«Переведення можливе не частіше ніж раз на рік і лише після шести місяців служби в поточному підрозділі», — уточнила Катерина Черногоренко.
Чому саме шість місяців, пояснив Тарас Ємчура, оборонний аналітик, котрий також допомагав команді напрацьовувати рішення з переведеннями.
«Перші місяці “учебка”, потім адаптація. Армія дуже відрізняється від цивілки, і в перші пів року багатьом хочеться перевестися з будь-якого підрозділу, навіть з найкращого й найефективнішого. На жаль, це рішення може бути імпульсивним і мати дуже погані наслідки для самого військовослужбовця», — зазначив він.
Змінити БЗВП: з чого починати і чи додатковий час — це рішення. Розмова з аналітиками Центру ініціатив “Повернись живим”
У яких випадках погодження командира, що відпускає, не потрібне
Перший випадок — під час переходу з тилової частини в бойову для рядових і сержантів.
Антон Муравейник, керівник Аналітичного напряму Центру ініціатив «Повернись живим», якого теж долучали до розробки рішення, назвав цю нагоду внутрішнім рекрутингом у війську.
«Я зустрічав питання, хто буде переходити з тилової частини в бойову. Але, по-перше, купа людей не може перевестися, хоча хоче, бо вони на нинішньому місці не роблять нічого, тому хочуть перевестися в нормальні бригади. І група два — оптимізація штату, переміщення. Сотні людей переводять у бойові бригади з тилових частин фактично примусово, бо в цьому є потреба. Чому тоді не дати такій людині самій обрати собі частину», — зауважив він в ефірі 156-ї «Фронтової поплави».
Фото: Суспільне Новини/Олександр Брамський Антон Муравейник під час інтервʼю Суспільному, 25 березня 2024 року.
Другий — під час переходу з бойової в тилову, якщо військовослужбовець має висновок ВЛК, що він придатний для служби на тилових посадах, але наразі його посада не відповідає висновку військово-лікарської комісії.
Це стосується і тих, хто має офіцерські звання. А також військовослужбовців, виведених поза штат. Що досить поширена проблема, оскільки після поранення люди часто залишаються в підвішеному стані: не можуть ані звільнитися з армії, ані перевестися.
Поза штатом, без виплат і посади. Історія військовослужбовця, якого армійська бюрократія списала в нікуди
Також без погодження командира можуть переводитися військовослужбовці, які служать у навчальних центрах. Вони можуть переходити на посади в інші навчальні центри.
Кому потрібне погодження командира
Військовослужбовцю, який переводиться з тилової частини в тилову чи з бойової в бойову.
А також якщо запит на переведення подають офіцери, а також рядові й сержанти, які перебувають на офіцерській посаді. Таким, щоб перевестися навіть з тилової частини в бойову, усе одно потрібне погодження командира, який відпускає. Тобто офіцерам у будь-якому разі, крім того, де є висновок ВЛК і невідповідність посаді, необхідний дозвіл командира.
«Є такі офіцерські посади, які можуть впливати на боєготовність цілого колективу. Якщо, умовно кажучи, командир батальйону так переводиться або командир роти, матеріально відповідальна особа, то питання переведення не може просто так вирішуватися, бо в людини є матеріальна відповідальність. Або коли від людини залежить мораль колективу й лідерство в підрозділі», — пояснив Владислав Грезєв у коментарі LB.ua.
Фото: Генштаб Військовослужбовці Збройних сил України
Яким є перелік підстав для відмови
Загалом підстави прописали три:
- якщо не вистачає необхідних документів, наприклад, якщо ви не прикріпили висновок ВЛК чи рекомендаційний лист від бригади, яка вас запрошує, або якщо ви переводитесь з бойової бригади в бойову й не вдалося отримати погодження командира;
- якщо військовослужбовець прослужив у частині, з якої хоче йти, менше ніж шість місяців;
- якщо з моменту попереднього переведення за власної ініціативи минуло менше ніж рік.
Чому не можна всім дозволити переводитися без погодження командира
За словами Владислава Грезєва, для цього існує низка причин. Насамперед ризик послабити оборону.
«Зокрема, якщо йдеться про угруповання військ, які стримують основний вектор удару противника. У такому разі від неконтрольованого потоку людей може змінюватися баланс сил, боєготовність і можуть просідати конкретні ділянки, якщо мова йде про піхоту. Уявімо собі: уздовж кількох кілометрів усі піхотні позиції подаються на переведення і кожен військовослужбовець переводиться. Це може спричинити втрату боєготовності і, відповідно, крах фронту. А піхотних резервів у достатній кількості зараз немає ні в кого», — пояснив він.
Як зазначив Антон Муравейник, коли розглядали дозвіл переводитися всім і всюди, то виявили 36 критичних ризиків.
«Зараз ідея в тому, щоб на невеликій групі людей відпрацювати алгоритм, як працюватиме софт, взаємодія з Генштабом, як це виконуватиметься. Очевидно, що запитів усіх військовослужбовців це не покриє, бо неможливо. Наш фонд пропонував зробити те саме у 2019 році, коли досліджували, чому люди звільняються з армії, але тоді не було політичної волі. А з таким самим функціоналом, програмним забезпеченням це тоді було б елементарно реалізувати», — пояснив Муравейник.
Фото: factbook/Генштаб Військовослужбовець ЗСУ
Владислав Грезєв своєю чергою зауважив, що важливо створити механізм, який не сіятиме демотивації через те, що військовому пообіцяли, а виконати обіцянку неможливо.
«Словом, усі нежиттєздатні концепції, які не могли бути втілені, не наражаючи на ризик боєготовність, відкинуті. І так само відкинуті концепції, які генерували б масові відмови на переведення. А створювати інструмент, який або не працюватиме, або сіятиме дизморал в армії та зраду в суспільстві щодо обіцяних очікувань, ніхто не хотів. Тому, власне, зійшлися на такому більш консервативному варіанті», — зазначив він.
Антон Муравейник також зауважив, що навіть у разі відмови військовослужбовець усе одно отримує відповідь. Документи невідомо де не губляться. І це також важливо, бо розвиває в армії культуру зворотного зв’язку.
«Досліджувати будуть усі дані, які будуть доступними через ці рапорти: звідки, чому й куди переводяться — це все аналізуватимуть. Плюс було попереднє опитування в Армії+ щодо мотивації переведень, звідки і куди хочуть переводитися. І цю інформацію так само братимуть до уваги щодо наступних рішень і змін політик», — пояснив Владислав Грезєв.
Що робити, якщо вам не відповіли
Звертатися в службу підтримки застосунку. Або на гарячу лінію Міноборони
«Але в будь-якому разі всі сторони процесу зацікавлені давати ці відповіді вчасно, і якщо навіть будуть затримки якісь, то вони точно будуть обґрунтованими. І це точно не буде інструментом затягування й невирішення в ніяку сторону питання цього рапорту на переведення», — запевнив Грезєв.
Фото: АрміяInform
Що буде з іншими структурами Сил оборони
Наразі експеримент поширюється лише на Збройні сили. Він не стосується таких структур, як Нацгвардія, ДПСУ. Утім команда, що працює над нововведеннями, не виключає, що ці структури теж підключать до нових правил переведень.
«Спочатку зробили сервіс переведення для ЗСУ, зберемо фідбек, щоб покращити систему. Далі будемо тестувати взаємодію із системами НГУ та ДПСУ. Армія+ і зручний механізм переведень мають бути реалізовані в усіх Силах оборони», — написала Катерина Черногоренко у твіттері.
***
Антон Муравейник упевнений: спроби саботувати переведення військовослужбовців зі сторони окремих командирів точно будуть.
Катерина Черногоренко у своєму дописі запевнила: дотримання процедури переведень контролюватимуть.
«Контролювати дотримання процедури буде система випадкових перевірок: структурний підрозділ Міноборони, відповідальний за захист прав військовослужбовців, довільно перевіряє не менш ніж 1 % рапортів на місяць. У разі виявлення порушень рапорт розглядають повторно протягом 24 годин», — пояснила вона.
Катерина Амеліна, кореспондентка LB.ua
