Самшит є найпоширенішим кущем у ландшафтному дизайні. Це вічнозелена тіньовитривала рослина, яку використовують для оформлення клумб, створення декорацій, бордюрів та більш високих живоплотів. З кущів самшиту формують самі незвичайні фігури і геометричні форми.
На території України в озелененні найчастіше використовують самшит вічнозелений (Buxus sempervirens) та його різні декоративні форми. Усі зазначенні якості цілком справедливо призвели до того, що кущі самшиту нині можна побачити в озелененні не тільки ботанічних садів та парків, а й на вуличних насадження, кладовищах та в інших місцях. Але, як на кожен товар є свій покупець, так і природа не терпить порожнечі.
Кущі самшиту, вражені гусінню самшитової вогнівки
У Східній Азії жив такий собі непримітний метелик – самшитова вогнівка. У незначній кількості його гусінь об’їдала листя самшиту, але ніхто на це увагу не звертав через малопоширеність цієї комахи. Аж раптом, у середині 2000-х років самшитову вогнівку хтось випадково завіз у Західну Європу. Що тут почалось! Велика кількість їжі у вигляді насаджень самшиту за відсутності природних ворогів призвела до спалаху чисельності цієї комахи. Такі види, які швидко збільшують чисельність у нових для себе регіонах, біологи називають інвазійними. Можливо, знаєте історію, як в середині ХХ ст. безуспішно намагалися стримати поширення колорадського жука. Щось подібне відбувається нині із самшитовою вогнівкою. В Україні її вперше виявили в 2014 році в Закарпатті, а вже на початку 2020-х років вона поширилась на більшій частині території країни. У Черкаській області перші спалахи чисельності відмічені в 2022–2023 рр.
Гусінь самшитової вогнівки покрита тонкими волосками, темно-зелена або жовтувато-зелена, з чорною головою. Вона поїдає листя та молоді пагони. Гусінь у процесі живлення накопичує отруйні речовини самшиту, тому її не поїдають птахи. Розпізнати ураження самшиту цією комахою можна за наявністю гусені, покриття листя тонким павутинням, а також за наявністю шкірок личинок. Невдовзі гусінь перетворюється на доволі гарного метелика. Але зовнішній вигляд цього красеня в даному випадку оманливий – невдовзі самки відкладуть нові яйця на кущі самшиту, з яких вилупиться нова гусінь. В умовах України протягом одного сезону може утворюватися 2-3 покоління гусені. Тому кущі самшиту перебувають під загрозою зниження з травня до вересня. Гусінь так ретельно об’їдає листя що кущі невдовзі повністю всихають.
Кущ самшиту повністю знищений самшитовою вогнівкою
Для боротьби із самшитовою вогнівкою застосовують різноманітні інсектициди (конкретні препарати вам можуть порадити в будь-якому магазині захисту рослин). Бажано кожну наступну обробку рослин проводити іншим препаратом, оскільки шкідник має властивість розвивати невразливість до окремих препаратів. Починати хімічний захист потрібно навесні. Варто провести два обприскування з інтервалом у два тижні. Протягом літа повторити дві–три серії обробки. Важливо пам’ятати – оскільки препарати отруйні, вони діють, у тому числі, і на корисних комах. Якщо десь поблизу є пасіка, самшит після обробки потрібно обов’язково накривати агроволокном, для того щоб не допустити загибелі бджіл. Для боротьби із самшитовою вогнівкою також можна використовувати бактерицидні біопрепарати. Але вони діють не так швидко, як хімічні.
Сильно пошкоджені кущі самшиту, якщо вони не є особливо цінними, варто викопати і спалити, ретельно прибравши всі залишки пошкодженого куща та глибоко перекопати ґрунт.
Зважаючи на активне поширення самшитової вогнівки, нині варто ретельно задуматись перед купівлею нових росин для озеленення. Через значні витрати коштів та часу на обприскування кущів самшиту, краще купляти інші рослини, які є стійкими від шкідників. Якщо ж на вашій присадибній ділянці зростають улюблені кущі самшиту, нічого не залишається як пильнувати за поширенням самшитової вогнівки та регулярно здійснювати обприскування.
Метелик самшитової вогнівки
Дослідження поширення самшитової вогнівки здійснює ГО «ЕКОСОЦІУМ» в рамках ініціативи «Залучення громадськості як інструмент протидії поширенню інвазійних видів», що виконується у рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» (TEDJusticeROL) за фінансової підтримки Міжнародної благодійної організації “Екологія – Право – Людина” та Уряду США.
Максим Гаврилюк, зоолог, канд. біол. наук, ГО «Екосоціум», Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Фото: Максима Гаврилюка
