Андріївські вечорниці — одне з найвеселіших молодіжних свят, коли збиралися в хаті, пекли калиту й ворожили на судженого. Для дівчат це була особлива ніч: вірили, що саме вона відкриє майбутнє.
Про це пише ТСН.
Фахівець з народознавства Микола Лисенко пояснює, що назва походить від дня Святого Андрія, який традиційно святкували 13 грудня (нині – в ніч проти 30 листопада). А давніша дохристиянська назва свята – просто «калита».
Андріївські вечорниці: традиції
Дівчата збиралися в хаті господині, жартома «просилися» всередину й починали приготування. Найголовніше – випекти калиту, промовляючи обрядові слова. Згодом приходили хлопці і починався калитянський ритуал: хтось тримав корж, хтось «їхав» на коцюбі – «коні» – та намагався його вкусити. Якщо «вершника» вдалося насмішити – його мазали сажею. Гучний сміх і «збитки» були частиною традиції.
Ворожіння
Дівчата намагалися зазирнути в майбутнє:
- пекли балабушки й дивилися, чию схопить голодний собака;
- слухали під вікнами, що скажуть господині;
- пускали півня до миски з водою й зерном;
- кидали чобіт, визначаючи, з якого боку прийде суджений;
- виливали віск і розшифровували фігури.
Вірили також у віщі сни: під подушку клали символи — і чекали, що сон підкаже майбутнє.
