Президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт в інтерв’ю «Великому спортивному шоу» окреслив ключові виклики та очікування напередодні зимової Олімпіади-2026.
Він розповів про хід підготовки українських спортсменів, гостру нестачу зимової спортивної інфраструктури в умовах війни та поділився сподіваннями щодо результатів збірної на Іграх, які відбудуться 6–22 лютого в Італії, – пише Champion Radio.
– Вадиме Марковичу, до старту Олімпійських ігор залишається рівно місяць. Хочеться почути ваші очікування перед початком цих змагань.
– Головне, що я бачу і відчуваю, це те, що прапор України буде на зимовій Олімпіаді. І це головне, дякуючи нашим Збройним силам України. Ми будемо представлені, а російського і білоруського прапора на цих змаганнях не буде взагалі. Це перше.
Друге – наша команда на сьогодні має 20 ліцензій, але до 18 січня ще будуть відбіркові змагання, де, як я сподіваюся, ми ще отримаємо, мінімум ще 20 ліцензій.
– Ви сказали, що маємо 20 ліцензій у п'яти видах спорту: це біатлон, лижні перегони, гірськолижний спорт, шорт-трек та фігурне катання. А наступні 20, які ми хочемо бачити, можливі у яких видах спорту?
– Не хочу щось казати заздалегідь, ще тривають змагання, спортсмени тренуються та сподіваються на свій успіх. Ми намагаємося все зробити, щоб вони досягли бажаного результату та отримали ліцензії. Тому давайте ще трішечки почекаємо. Пізніше детальніше розповім, хто потрапив на Олімпіаду, а хто ні і у яких видах спорту.
– Останнім часом у нас найбільше продуктивним видом спорту на Олімпіадах стала лижна акробатика, фристайл. А на які види спорту особисто ви робите ставку в плані медалей і яка кількість медалей буде достатньою, щоб назвати виступ України на Олімпіаді-2026 вдалим?
– Фристайл – це дійсно найкращий вид спорту в останніх Олімпіадах для нас. На превеликий жаль, лише у цій дисципліні ми виграємо медалі на двох останніх зимових Олімпійських іграх – це золото та срібло Олександра Абраменка. Остання медаль в біатлоні у нас була в 2014 році, у Сочі, коли наші спортсменки виграли жіночу естафету. На той час у росії, яка вже розпочала війну проти України, наші дівчата підняли український прапор і це було просто "Вау"!
Але, все ж таки, це спорт. Олімпіада – це непередбачувані змагання. Кожен спортсмен мріє не тільки про медаль, а й про потрапляння на Олімпіаду взагалі. Дуже багато таких випадків є у спорті, коли досвідчені спортсмени програють, а молоді атлети виграють. Тому що більше хочуть, більше вірять в себе. На досвідчених спортсменах часто лежить тягар відповідальності, бо вони вже були призерами Олімпійських ігор і тут їм потрібно підтверджувати свій результат. А у молодих такого тягаря немає. Будемо сподіватися, що біатлон знову себе проявить. Складно буде, але все можливо.
Санкарі останніми роками добре рухаються вперед, гарно розвивають та показують хороші результати. Може показати себе і Владислав Гераскевич, який на минулій Олімпіаді вже був у фіналі і довів, що може бути конкурентоспроможним. Словом, давайте вірити у кожного спортсмена. А якщо вже буде медаль, це буде супер. На останніх Оліміпіадах у нас було по одній нагороді, але все одно, це був великий успіх. Сподіваємося, що хтось принесе медаль і підніме прапор України.
– Не можна сказати, що Україна не зимова нація, але чомусь зимові Олімпіади для нас складаються не так як літні за своїми здобутками. Чому так? Чи маєте ви для себе якесь пояснення?
– Я можу впевнено сказати, чому так відбувається: тому що у нас не розвинена зимова інфраструктура. Тому що у нас немає тих спортивних об'єктів, на яких можуть готуватися наші спортсмени до чемпіонатів Європи, світу або Олімпійських ігор. Це велика проблема, тому що ми зимова країна. Є можливості тренуватися у Карпатах, в Буковелі, але немає достатньої інфраструктури, щоб спортсмени готувалися.
Бракує інфраструктури для дитячого спорту. Не буде спортсменів топ-рівня, якщо не буде дітей, які займаються і через 5-8-10 років прийдуть на зміну досвідченим спортсменам. Де займатися дітям? Цієї інфраструктури взагалі немає. Відтак, це велика проблема, яку ми до війни розпочинали вирішувати. Запросили тодішнього президента МОК Томаса Баха до Києва, де ми йому презентували програму розвитку зимової інфраструктури. Бо ми хотіли провести в Україні зимовий Олімпійський фестиваль, потім – Юнацькі Олімпійські ігри, а вже після цього спробували б взяти на себе зимову Олімпіаду. Були плани, була розмова із керівництвом Буковелі, щоб там збудувати відповідні об'єкти. Але на жаль, розпочалася війна і все зупинилося.
– Зараз є новини з Італії, що там мало снігу або взагалі поки немає. Анонсують транспортний колапс…
– Але я хочу вас запевнити, що Олімпіада відбудеться. Так іноді буває в країнах, де не такий холодний клімат. І все ж, я сподіваюся, що в горах все буде добре. Така проблема часто буває на Олімпіадах: ЗМІ пишуть що там щось недобудоване, чогось бракує, але врешті-решт, змагання відбуваються. Є чемпіони, є історія, і забувається все, що було недобудоване або перебудовано. Результати ж залишаються на все життя для кожної країни. Бо Олімпіада – це виступ країни. І це один з найважливіших проявів країни на міжанродній арені.
– Чи визначилися ви з прапороносцем Олімпійської команди на церемонії відкриття?
– Ще вирішується питання, але погодився бути прапороносцем збірної України Владислав Гераскевич. У дівчат поки визначаємося. Ми завжди обираємо найкращих, але ж там буде шість кластерів і церемонія відкриття відбуватиметься лише на деяких з них. Тому будемо дивитися, які види спорту і де будуть представлені. Скоро ви про все дізнаєтеся.
