Наша постійна рубрика: розмова з психологом.
Час від часу на сторінках нашого сайту ми публікуємо розмови з ніжинськими фахівцями – психологами та юристами: озвучуємо коментарі та поради експертів у відповідь на запитання, які надсилають читачі.
Вас може зацікавити: Як у Ніжині позбувалися стресу за допомогою ниткотерапії
Сьогодні запитання від читачів яке, напевно, виникає зараз у багатьох в гірких реаліях сьогодення: «Доброго дня! у мене син недавно повернувся з полону. Мені хочеться його підтримати, оточити і ласкою і любов’ю, але боюсь, щоб і не поранити і не сказати, щось не те, щось таке, що йому болить…Як правильно поводити себе з людьми, які були в полоні? Що можна говорити, що ні? Думаю у багатьох матерів зараз виникає таке питання.. »
Читачам MYNIZHYN.com дане питання коментує наш постійний експерт, кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький
«Я боюся сказати щось не те…» – такі слова часто промовляють ті, хто з тривогою і любов’ю зустрічає рідну людину після полону. І ця тривога – природна. Бо полон – це досвід, який змінює людину глибоко і назавжди. Ваша ніжність — дуже важлива. Але важливо навчитися бути поруч так, щоб не тиснути, не травмувати та не вимагати від нього більше, ніж він може дати зараз.
Як себе поводити у такій ситуації?
Чекайте, поки сам захоче говорити, розпитувати не варто. Адже безпечною буде лише та розмова, до якої готова сама людина. Тому ставтеся до цього як до замкнених дверей: ви можете постукати, але не маєте права вламуватися.
Спостерігайте, але не оцінюйте поведінку та реакції. Те, що здається вам «відстороненістю» чи «черствістю», насправді може бути способом зберегти себе. Чому так? Травма часто змінює звичну мову емоцій – людина може ніби «замерзнути», закритись, злитись або жити, ніби нічого не сталося.
Слова підтримки мають бути прості та щирі. Не варто шукати «правильні слова». Важливіше – не залишати людину наодинці. Достатньо сказати: «Я поруч. Я не знаю, що ти пережив, але я готова бути поруч з тобою»Реклама:
Намагайтеся робити прості речі – спільне чаювання, тиша, теплі слова про повсякденні справи – це все допомагає повертатися до життя. Не варто говорити про війну та біль.
Запитайте прямо, як саме він хоче, щоб із ним поводилися. Це не слабкість, а найкращий прояв поваги: «Сину, я дуже хочу тебе підтримати. Якщо я чимось раптом раню – скажи мені. Я вчуся бути тобі опорою.»
І головне – не залишайтеся самі у своїх страхах. Звертайтеся по підтримку до психолога, волонтерських спільнот чи груп для рідних полонених. Турбота про себе – це теж турбота про нього.
Повернення з полону – не кінець боротьби, а її новий етап. І ваша присутність поруч – це вже велика перемога.
Раніше ми писали: Ніжинський психолог радить, як впоратися з моральним виснаженням
Від редакції:
Нагадуємо, аби озвучити своє питання і отримати на нього безкоштовну відповідь наших експертів – пишіть нам на пошту: [email protected]
За бажанням читачів, ми можемо не озвучувати ваші прізвища та імена.
Наші експерти:
кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький
кандидат юридичних наук, доцент кафедри політології, права та філософії НДУ імені М.Гоголя, фахівець з кібербезпеки, доцент – Марина Ларченко.
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram Viber Facebook Instagram Youtube Теги: Поради психолога, Полон, Розмова з полоненими Новини по темі:
26.06.2025, 16:57 116 Наші вдома! Відбувся черговий обмін полоненими
20.06.2025, 14:30 281 Черговий обмін полоненими: воїни повертаються додому після двох років
20.06.2025, 06:00 143 «Прапори надії» з'явилися на 95 вокзалах по всій Україні
19.06.2025, 14:46 397 З російського полону повернулися тяжкохворі українські воїни
17.06.2025, 08:00 170 Лікарі розпочали видалення напису «слава росії» з тіла українськог
14.06.2025, 14:43 199 Четвертий обмін за тиждень: Україна повернула з полону ще десятк Реклама:
