Фото: особистий архів
Співаку Євгену Літвінковичу 43 роки, він родом із Білорусі. У 2012 році став фіналістом шоу “Україна має талант”, а в 2015-му – суперфіналістом “Х-Фактора”. Після завершення проєктів музикант залишився жити і будувати карʼєру в Україні. Та на піку слави він раптово зник із публічного простору і досі майже не дає інтерв’ю. У 2020 році співак зробив виняток для Коротко про. І от через шість років ми знову подзвонили Євгену Літвінковичу, щоб дізнатися, чим він займається сьогодні.
“Мене запам’ятали як переможця, хоча я посів третє місце”
– Артистичне життя у вас почалося з «Україна має талант», а згодом був «Х-Фактор». Що б ви сказали сьогодні собі тодішньому?
– Дуже приємно, що мене запам’ятали як переможця, насправді в «Україна має талант» у 2011 році я посів третє місце, а в «Х-Факторі» у 2012-му – друге. Собі тодішньому я б сказав: не хвилюйся так сильно. Попереду буде стільки всього, що ти ще посивієш, але все складеться так, як буде найкраще для тебе. І ще вчи українську та білоруську мови, це важливо.
– Як змінилося ваше життя після проєктів?
– Я фактично так і не повернувся додому. Спочатку через контракт із СТБ, а зараз тому що підтримую Україну, і для таких білорусів, як я, шлях додому закритий. Сьогодні я займаюся благодійністю, пишу пісні українською та рідною мовою і готую нову програму.
– Якими були перші роки після проєкту: тури, фан-клуби?
– Фан-клуби з’явилися ще під час перших ефірів «Україна має талант». Для мене це було дивовижно, наскільки люди відкриті у своїх емоціях. Тури були складними, але незабутніми: постійні переїзди, новий ритм життя, увага людей. Всі хотіли поспілкуватися, сфотографуватися, щось подарувати. Здається, у мене було близько восьми турів Україною. З того часу змінилося дуже багато і внутрішньо, і зовні. Життя навчило по-іншому дивитися на людей, цінувати прості речі та чесно відповідати собі на запитання: хто ти і куди рухаєшся.
Євген виступає для військових. Фото: особистий архів
Якщо брати участь у конкурсі знову, то тільки в “Євробаченні»
– Чи сумуєте за активним шоу-бізнесовим життям?
– Я навчився насолоджуватися життям щодня, особливо після обстрілів. Був період, коли я випав із професії приблизно на п’ять років і не розумів, чи потрібні мої пісні. Але коли я зробив концерт у підвалі свого будинку для людей, які залишилися, я відчув величезну вдячність і зрозумів, що я на своєму місці.
– Ви зараз майже не ведете соцмережі. Чому?
– Я ніколи не любив виставляти особисте життя напоказ. А під час війни це взагалі здається недоречним. До того ж я пережив втрату – помер мій кіт Марсік, і це сильно мене вибило. Плюс рідні хвилюються за мене через мою позицію. Але зараз я працюю над новою піснею і, думаю, скоро знову з’явлюся онлайн. Зараз я зосереджений на новій музиці, пишу пісні та готую програму, з якою планую виступати. Останній реліз був три роки тому, але нова пісня вже готується. Просто цей період був непростим, і мені потрібен був час, щоб повернутися до творчості з новими сенсами. Музика – це головне. Це спосіб передавати любов і енергію. І я впевнений, що це те, що неможливо замінити нічим, і навіть штучним інтелектом.
– Якби вас зараз запросили на талант-шоу, чи погодилися б?
– Я йшов на шоу, щоб отримати оцінку від професіоналів, і отримав навіть більше, ніж очікував. Тому якщо й брати участь у конкурсі знову, то, мабуть, тільки на «Євробаченні». І то після перемоги (сміється).
Через війну коханій довелося поїхати за кордон – там їй безпечніше
– Чи змінилося ваше коло спілкування?
– Так, повністю. Я з іншої країни, тому життя саме змінило коло друзів і знайомих. До того ж я не з тих, хто легко впускає людей у своє життя, мені достатньо кількох, але перевірених. Ну і ще в мене є двоє котів, яких я підібрав, і мені з ними чудово. Я вже довгий час у стосунках. Моя кохана з Херсона. Через війну її родина виїхала за кордон, і їй теж довелося поїхати – там їй безпечніше. Це непроста історія, але дуже важлива для мене.
Компанію музиканту наразі складають двоє котів. Фото: особистий архів
– Ваша кохана займається організацією подій. Ви допомагаєте їй?
– Коли є можливість, звісно, підтримую. Ми команда навіть на відстані.
– Що робить вас щасливим сьогодні?
– Світ зараз переживає перезавантаження, і я разом із ним. Мене тримає віра у перемогу, у майбутнє. Мене робить щасливим можливість співати для людей і бачити, як змінюється їхній настрій. І, звісно, мої пухнасті друзі.
Євген Літвінкович з коханою. Фото: особистий архів
