Француз Давід Беттоні був незмінним асистентом головного тренера Зінедіна Зідана в «Реалі» — від другої команди до трьох поспіль перемог в Лізі чемпіонів. Влітку була інформація, що фахівець веде перемовини з «Динамо», де може стати консультантом та в перспективі обійняти посаду головного тренера. Роман Бебех поспілкувався з Беттоні, щоб дізнатися деталі перемовин фахівця з «Динамо».
Давід Беттоні і Зінедін Зідан
— Я б хотів почати нашу розмову з теплих спогадів про вашу країну, — починає Беттоні. — Перші асоціації з Києвом: фінал Ліги чемпіонів з «Реалом» проти «Ліверпуля», а ще з дитинства — «Динамо» тих часів, клуб, який залишив великий слід у пам’яті. Памʼятаю імена Лобановського, Блохіна, Михайличенка, Заварова, потім Шевченка та Реброва.
— Чи правда, що ви могли працювати в «Динамо»?
— Так. Спочатку до мене звернувся Віктор Казанський, який є одним з менеджерів клубу. Президент «Динамо» запросив мене до Польщі під час підготовки до гри з «Маккабі». Я мав довгу розмову з головним тренером Олександром Шовковським. Клуб розглядав мене як радника, який запропонує план розвитку клубу — з погляду стратегії, тактики та розвитку молоді. В останній момент щось змінилося, вони змінили свою думку, хоча президент був дуже активним в переговорах.
— Які у вас враження від гравців «Динамо»?
— Я побачив великий потенціал, але водночас й проблеми. Ключова — немає ідентичності команди. Моя мета була — додати нової енергії команді, якої, мабуть, через ситуацію в країні трохи не вистачає. Для великих досягнень потрібна база, якої сьогодні немає у команди.
— Яку базу ви маєте на увазі?
— Помітно, що в команді є проблеми, особливо в обороні. Вона занадто легко дозволяє створювати багато моментів на своїй половині. Захисна проблема очевидна: блок команди діє не компактно. Оборонятись — це задача не лише 4−5 футболістів, а всієї команди, яка має навчитись це робити разом.
Потім потрібні оновлення у структурі, бо покоління футболістів нове й підхід потрібний трохи новіше. У команди проблеми із контролем гри. Їм не вдається вести гру 90 хвилин. Хоча «Динамо» — це клуб, який за всю історію свого існування контролював ігри не лише в чемпіонаті, а й на європейському рівні. Команда має краще контролювати гру, мати чітку ідентичність у володінні з мʼячем та в організації атаки.
Попри гарну організацію і тих людей, які працюють у клубі, у сьогоднішніх реаліях молоді потрібен новіший підхід до усього. На жаль, ми це все обговорювали з президентом, але в останній момент отримали, скажімо, негативну відповідь.
— Хто з футболістів вам сподобався? Кого ви відзначили в «Динамо»?
— Буяльський, Піхальонок, Шапаренко, Ярмоленко, Дубінчак. Буяльський взагалі міг би грати в топових європейських командах, але він уже віковий футболіст. Мене засмутило, що є індивідуально непогані футболісти, але, попри гучне ім’я в Європі, немає ідентичності, яка була раніше.
— А яка була раніше?
— Ідентичність — коли була атакувальна, фізично сильна команда, до гри з якою потрібно було морально готуватися, що граєш проти «Динамо». Тобі потрібно було самому бути фізично міцним, бо навіть у дуелях, у боротьбі було складно. Сьогодні таке відчуття, що «Динамо» опускається на рівень свого суперника й таким чином дає йому відчути, що він може виграти. А це найгірше для великих клубів з ім’ям, коли суперники їх уже не бояться та відчувають, що вони рівні.
— Яка була комунікація з Шовковським? Він головний тренер, як ви спілкувалися? Він підтримував те, що ви йшли в структуру? Чи розмови не було? Хтось каже, що він ревнував, що ви можете очолити «Динамо».
— У мене дуже теплі спогади про спілкування з Шовковським у Любліні. Він був максимально відкритим, ставив багато запитань, був відкритий до спілкування. Тому що він молодий тренер, йому дуже потрібен на цьому етапі кар’єри супровід людей, які мають досвід на професійному рівні, на високому рівні, особливо в єврокубках. І мені було цікаво спілкуватись з ним. Я побачив його відкритим до діалогу попри його велику кар’єру. Він був відкритим до співпраці, я навіть здивувався, коли не склалося.
Ми були присутні на тренуваннях і в конференц-залі, я з тренером робив підготовку, розбір гри. Між нами, у нас було таке відчуття, що мене наче на кастинг запросили, щоб я довів, що можу. Усе, що мене просили, я зробив.
— Ви допомагали перед матчем з «Маккабі», коли програли на виїзді. У мене таке враження, що ми сильно відстали, а європейський футбол пішов уперед — високі швидкості, інтенсивність, атлетичність. Скажіть вашу думку, як людина зі сторони.
— «Динамо» взагалі не відповідає європейському рівню, особливо такому імені, яке у них є і з яким люди досі про них пам’ятають. Не вистачає особистостей, які можуть змінити хід гри, не вистачає інтенсивності. І моя мета була дати цей новий подих повітря, щоб повернути «Динамо» на той рівень, на який клуб заслуговує.
Тактично команда виглядає слабко. На високому рівні ці деталі швидко читаються і караються. Якщо ми говоримо про контрпресинг, тактичну гнучкість — їх недостатньо для рівня Ліги чемпіонів. І це очевидно, коли команда виходить грати в єврокубках. У чемпіонаті ще нормально, а в єврокубках ми побачили проблеми.
— Ви спілкувалися з президентом «Динамо». Яку роль він бачив для вас у клубі? Це технічний директор, менеджер, спортивний директор?
— Ми обговорювали з президентом мою присутність у клубі на позиції технічного директора чи радника, яку він особисто бачив у чотирьох пунктах. Поради по першій команді з розвитку технічного та тактичного тренувального процесу. Друге — як розвивати академію, бо для мене «Динамо» — клуб, який завжди мав хороших своїх футболістів. Третє — поради по селекції. Я маю вагу і знайомства, які можуть вплинути на хороші переходи футболістів. І ще одне — поради щодо фізичної підготовки, харчування та лікування.
Була навіть ідея привозити топфахівців з «Реалу» Мадрид. Наприклад, нутриціолога, який би дав правильні поради. У мене вже є розписаний проєкт, який я презентував президенту.
— Чемпіонат України зараз не на дуже високому рівні. Як тут можна підняти рівень гравців та команд? Це можливо робити в тренувальному процесі?
— ПСЖ, попри те, що з 20-очковим відривом виграє чемпіонат, не відстає від суперників у Лізі чемпіонів. Треба починати з правильної селекції. «Динамо» має можливості ретельно пропрацювати селекцію та привозити якісних футболістів. По-друге, тренувальний процес. Необхідно відпрацьовувати на тренуваннях кілометраж інтенсивності, який відповідатиме командам, що грають в єврокубках.
— Чи були ви готові їхати в Україну під обстріли, працювати і жити у Києві, де росіяни постійно бомблять?
— Порадившись з сім’єю, я визначився, що готовий їхати працювати у Київ. Воєнна ситуація мені була відома, тому що мені в Мадриді допомагали будувати будинок люди з України. Моя домогосподарка теж з України. Вони тримають мене в курсі того, як живе ваша країна, і я розумів всі ризики.
Два роки тому мене кликали працювати в житомирське «Полісся». Це була дуже солідна пропозиція від президента Буткевича. Я відмовився, бо тоді у мене були інші варіанти.
— Чи радились ви з вашим другом Зінедіном Зіданом щодо роботи в «Динамо»?
— Авжеж. Нещодавно ми вечеряли, і він запитав мене: «Як там ситуація з “Динамо?». Я розповів. Він був засмучений. Зізу теж вважає, що «Динамо» — це великий клуб, і я б міг підсилити його. Коли я тільки розпочав переговори, то він говорив, що це для всіх могло б бути дуже цікавою співпрацею. Він першочергово підтримав і сказав, що з усіх пропозицій, які я мав, ця дуже солідна і гідна.
— Чи є ще шанс, що ви повернетеся до цієї розмови і опинитеся в «Динамо»?
— Відсоток ймовірності точно не відповім, але дуже важливо, щоб усі знали, що питання взагалі не про гроші. Тому що я готовий слухати, якщо завтра клуб повернеться до розмови. І мені цікаво працювати в такому клубі з історією, як «Динамо». Це для мене дуже велика честь.
Я й досі стежу за результатами «Динамо». Бачив, що останні ігри складаються невдало. І вони матч за матчем складаються саме так, як я казав. Через відсутність підготовки команди та багато проблем в певних елементах в обороні. І гра за грою йде так, як я попереджав.
Ось в цьому я і хотів донести свій досвід та допомогти команді. Перше, що було зрозуміло, — команда погано підготовлена фізично. Так, це може пояснюватися частими переїздами, іграми, постійно дорога. Але ми в «Реалі» теж грали по 50−60 матчів, іноді їздили на Клубний чемпіонат світу, інші континенти, потім поверталися та грали єврокубки.
Роман Бебех
