Напередодні святкування Великодня в Україні виробники пасок демонструють неабияку винахідливість, яка часто-густо межує з божевіллям. Так, пропонуються паски із “дубайського” шоколаду, паски-суші та навіть паски з додаванням канабісу. Наскільки подібні кондитерські вироби доречні під час святкування Воскресіння Христового? Чи є неочевидні заборони щодо того, що не можна класти до великоднього кошика? Чи варто купувати вже “освячену” паску?
Відео дня
Своїми роз’ясненнями і порадами з цих питань в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився митрополит Переяславський та Вишневський Православної церкви України Олександр Драбинко.
Що не так із “дубайськими” пасками, пасками-суші і “урізаними” пасками
В одній із мереж українських супермаркетів продають лише верхівки пасок, глазур і посипку. Можна придбати також паску, що складається з інгредієнтів суші, та навіть “дубайські” паски з фісташковим кремом і маскарпоне. Наскільки такі ноу-хау доречні для святкування Великодня?
Подібні винаходи митрополит Олександр називає нічим іншим, як маркетинговим ходом. “Люди просто заробляють на цьому гроші. До християнства і до Великодня це жодного відношення не має, хоча й використовується певна церковна атрибутика та символіка. Так само, як і День закоханих, День святого Валентина, не має жодного стосунку до цього святого”, – зауважив він.
Коли йдеться про паски, які віряни несуть до храму для благословення на розговіння після Великого посту, або інші продукти, то їх варто робити “своїми руками і з любов’ю”, звісно, якщо є така можливість, адже спечена власноруч за старовинним родинним рецептом паска вартує набагато дорожче, ніж придбана у магазині.
“Людина докладає свої зусилля, свою працю для того, щоб подякувати Богові за те, що Він дає нам це свято. Фактично приносячи ці продукти перед лицем Бога, ми дякуємо Йому за таку можливість все це мати у себе на столі і ділитися цим із своїм ближнім”, – наголосив митрополит.
Він навів приклад церковного співу, який завжди звучить наживо, а не у запису, “оскільки церковний спів – це прояв таланту, який ми даруємо Богові на кожній літургії”. “Кожного разу ми повинні докладати свою роботу і свою любов до тієї праці, яку ми робимо, дякуючи тим талантам, якими нас обдарував Господь”.
У контексті “дубайської” паски і “дубайського” шоколаду у великодньому кошику митрополит Олександр зауважив: “Причому Дубай до українського великоднього кошика? Ми дякуємо Богові не за Дубай, не за фісташковий крем, а за те, що ми зробили своїми руками або зробили наші ближні на нашій рідній землі. Ми показуємо Богові, що ми зробили, використовуючи дані Ним таланти, і дякуємо Йому за це. Звичайно, ті, хто йде освячувати великодні кошики в Дубаї, можуть покласти туди “дубайський” шоколад, якщо вони над ним працювали”.
Паска з канабісом – це блюзнірство
В одному з київських кафе пропонують придбати паски з додаванням канабісу. “Серед учнів Христових і Іуда був”, – зауважив у цьому контексті митрополит Олександр Драбинко. Завжди може знайтися певний інгредієнт, який зіпсує велику ідею, сказав він. “Паска є символом Євхаристії, символом Хліба Життя, символом Агнця Божого, Христа Спасителя, який приніс себе у жертву. Тому в цьому випадку це блюзнірство над самою ідеєю паски”, – наголосив владика. Інгредієнти паски мають бути бездоганними, “як і те ягня, яке приносилося у жертву в Єрусалимському храмі”.
Чи можна купляти вже “освячені” паски?
В Україні існує практика продажу заздалегідь “освячених” пасок. Чи варто їх купляти і чи дійсно вони “освячені”? Передусім паски не святяться, а благословляються. “Ми приносимо паски та великодні кошики, дякуємо Богові за те, що Він нам дав, і отримуємо благословення. Тому має бути наша безпосередня присутність у храмі із словами подяки”, – пояснив митрополит.
Він додав, що під час благословення великоднього кошика найголовніше не свята вода, якою він окропляється, а “молитва людини, яка ставить цей кошик перед лицем Бога, дякує Йому за те, що Він дав, і потім це все з подякою Богові споживає”.
Митрополит Олександр додав, що великодній кошик в Україні, на відміну від інших країн, мав ще й додатковий сенс – допомоги бідним. “Біля церкви завжди збиралися убогі, у котрих не було що їсти. І люди, які були багатші, більшу частину того, що приносили до храму, роздавали тим убогим, аби розділити разом з ними свято”.
До речі, саме із цим пов’язана українська традиція приносити на кладовища продукти. “Ці яйця, цукерки не воронам розкладали, а людям, у яких не було що їсти”, – зауважив владика.
Коли у великодній кошик можна класти алкоголь
Традиційно вважається, що до великоднього кошика не можна класти алкоголь, але насправді з цього правила є один виняток – якщо не йдеться про вино, виготовлене своїми руками. “Найчастіше на панахиду приносять вино, хліб і олію. Олія завжди використовувалася для лампадок, хліб освячувався і роздавався убогим, а найкращий хліб та вино використовувалися для звершення таїнства Євхаристії”, – пояснив митрополит Олександр Драбинко. Тож найприйнятніший варіант для великоднього кошика – домашнє вино, “продукт своєї діяльності, а не вино з етикетками “Тайна Вечеря” і священними зображеннями”.
Чому на писанках і пляшках не повинно бути зображення ікон
Митрополит Олександр наголосив, що на писанках та пляшках у жодному випадку не має бути священних зображень, адже згодом вони потрапляють на смітник. “Потім шкарлупа із зображеннями Спасителя, Божої Матері, Тайної Вечері та інших ікон викидаються на смітник. Це неприпустимо”.
Великдень в умовах війни: йти до храму чи просто освятити паску?
Як має виглядати святкування Великодня в умовах війни? Відповідаючи на це запитання, митрополит запевнив, що, починачи з часів коронавірусу, а згодом після широкомасштабного вторгнення в Україну церква виконує усі вказівки, які надають місцеві органи влади. “Ми проводимо богослужіння з дотриманням усіх безпекових заходів, які донесені до відома кожного священника і кожної громади. Розпочинаємо богослужіння після завершення комендантської години, близько 6 години ранку, щоб люди могли дістатися до храму”, – повідомив владика.
Так, усі, хто хоче бути особисто присутнім на службі, можуть це зробити. Ті, хто має намір лише посвятити великодні кошики, можуть зробити це біля храмів, як це відбувається на Великдень щороку.
