Взявши зобов’язання перед ЄС перейти до вуглецево-нейтральної економіки, Україна поступово відмовляється від вугілля. Для шахтарських регіонів це не черговий виклик, а дійсно переломний момент. Вугільний мікрорегіон Львівщини – серед тих, хто вже відчуває зміни: громадам необхідно не просто переосмислити економічну модель, а й адаптувати систему освіти, зайнятості, професійної підготовки та місцевого самоврядування до нових умов. Але справедлива трансформація це не про втрати, а про розвиток – через підтримку підприємництва, інновацій, освіти та «зеленої» енергетики.
Які нові точки росту можуть знайти вугільні громади? Які сектори здатні стати основою стійкого розвитку? І як ефективно перекваліфікувати працівників та створити умови для розвитку малого бізнесу?
Вугільна залежність: економічна вразливість регіону
Видобуток вугілля десятиліттями визначав економічну модель вугільного мікрорегіону Львівщини. Близько третини (31%) зайнятого населення працювало у видобувній промисловості, що забезпечувала робочі місця, наповнення місцевих бюджетів, розвиток суміжного бізнесу та стабільність соціальної сфери. Відповідно концентрація на одному секторі сформувала типову ознаку монозалежних територій – вразливість до зовнішніх змін.
З початком процесу відмови від вугілля, ця вразливість стає критичною. Зменшення обсягів видобутку веде до втрати доходів, звільнення працівників та зростання ризику трудової міграції – особливо серед молоді. Громади стикаються з необхідністю оперативно реагувати на зміну економічних умов, однак без системного підходу та державної й міжнародної підтримки ці зміни можуть спричинити довготривалий соціально-економічний спад.
Особливої уваги потребує той факт, що більшість існуючої інфраструктури та професійна підготовка населення орієнтовані виключно на потреби вугільної галузі. Це ускладнює швидке переорієнтування регіону на нові види економічної діяльності та обмежує його конкурентоспроможність.
Вектор на розвиток: як виглядає справедлива трансформація на практиці
Справедлива трансформація – це не управління наслідками закриття шахт, а цілісна стратегія економічних змін. Її мета – забезпечити плавний перехід до безвугільного майбутнього через розвиток зеленої енергетики, підприємництва, освітніх програм, бізнес-інфраструктури та сучасних напрямів зайнятості.
Йдеться не про заміну одного великого роботодавця, як от вугільні підприємства, іншим, а про створення умов для появи сотень нових ініціатив. Підприємці, освітні заклади, молодь та громади мають отримати інструменти, які дозволять їм адаптуватися до нової економічної реальності.
Практичною ілюстрацією такого підходу є проєкт «Мейкерство, інновації та підприємництво у Шептицькому вугільному мікрорегіоні», який реалізується Tech StartUp School за фінансування Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE) за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у межах проєкту «Справедлива трансформація вугільних регіонів та зелене відновлення енергетичного сектору України». Завдання проєкту – створити сприятливе середовище для розвитку підприємництва, особливо серед молоді та представників шахтарських родин, через поєднання навчання, менторства та доступу до інфраструктури.
У межах проєкту реалізовано кілька напрямів, що вже демонструють перші результати:
- Освітні програми та тренінги з підприємництва, маркетингу, SMM, зеленої енергетики, 3D-моделювання та мейкерства пройшли понад 300 учасників, з яких 35% – колишні шахтарі або члени їхніх родин. Це дозволяє переорієнтовувати людей на нові сфери без відриву від регіону.
- У Шептицькому відкрито Центр трансферу технологій для надання консультацій та технічної підтримки стартапам у сферах патентування, проєктування, виходу на ринки тощо. На базі місцевого гірничо-будівельного ліцею створено лабораторію Fab Lab. Вона надає доступ до сучасного обладнання для виробництва прототипів та тестування технологічних рішень. Простір орієнтований на розвиток стартапів, що працюють у сферах інженерії, екології та виробництва.
- Проведено конкурс бізнес-ідей та стартапів, який зібрав 35 заявок. 14 команд пройшли повний цикл – від навчання до захисту бізнес-ідеї, отримали фінансування та запустили власну справу. Учасники також отримали обладнання та індивідуальну менторську підтримку.
Одним з успішних прикладів є історія Тараса Земницького – колишнього шахтаря, який пройшов навчання, переміг у конкурсі та відкрив власне СТО. Сьогодні Тарас розвиває свій бізнес та виступає неформальним амбасадором підприємництва серед колишніх шахтарів, залучаючи інших до участі в освітніх та грантових програмах.
Наш підхід – не просто дати знання, а побудувати середовище, де ці знання конвертуються в дію. Справедлива трансформація це про можливості – не на рівні гасел, а в конкретних навичках, підтримці та результатах.
Нові опори для регіону: що має замінити вугілля
Щоб трансформація вугільних регіонів була справедливою та результативною, необхідно чітко визначити нові економічні пріоритети та створити для них сприятливі умови. Потенціал Львівщини дозволяє сформувати кілька стратегічних напрямів розвитку, які здатні стати основою для економічного оновлення вугільних територій.
Розвиток нових секторів потребує відповідної підтримки, а ефективне стимулювання малого та середнього бізнесу повинно базуватись на кількох ключових факторах:
- Інфраструктурна підтримка: мейкерспейси, технологічні лабораторії, бізнес-інкубатори та акселератори;
- Фінансові інструменти: грантові програми, пільгове кредитування, податкові стимули;
- Освітні можливості: курси підприємництва, маркетингу, управління, професійна підготовка;
- Кластерна політика: співпраця підприємств, університетів та органів влади в межах спільних галузевих ініціатив;
- Доступ до інвестицій: створення локальних інвестиційних платформ, партнерств із банками, залучення донорських ресурсів;
- Регуляторна та податкова підтримка: спрощення процедур реєстрації та ліцензування, зниження місцевих податків для бізнесу в пріоритетних галузях, створення прозорих та стабільних умов для ведення підприємницької діяльності.
Підприємець у вугільному регіоні не повинен працювати у вакуумі та залишатися сам на сам із викликами. Йому потрібні ментори, фінанси, партнери, підтримка з боку муніципалітетів та чітка регуляторна рамка. Усе це необхідно будувати паралельно з процесом трансформації»
Ще одним критично важливим напрямом є розвиток нових навичок та компетенцій. Найбільш затребуваними у вчорашніх вугільних регіонах найближчими роками будуть:
- технічні навички у відновлюваній енергетиці, АПК, виробництві, IT;
- цифрові компетенції (робота з даними, онлайн-платформами, автоматизованими системами);
- підприємницькі та креативні навички, а також комунікації та PR.
Завдяки стратегічному плануванню, інвестиціям та впровадженню інновацій вугільні громади мають усі шанси перетворитися на сучасні економічно активні центри. Розвиток малого бізнесу, підтримка стартапів, системна перекваліфікація працівників і залучення міжнародних партнерів, таких як GIZ, відкривають шлях до створення нових галузей і стійких робочих місць. Ключовим фактором успіху є узгоджені дії держави, бізнесу та місцевих громад – лише так трансформація стане справді справедливою і жодна людина не залишиться осторонь.
Ми маємо готувати людей не до чергової стабільності, а до динамічного середовища. Навчити їх діяти в умовах змін – це ключ до життєздатної економіки регіону.
