Наприкінці листопада закінчилася 29-та конференція ООН зі зміни клімату (COP29) в столиці Азербайджану. Це найважливіша щорічна кліматична подія року, яка збирає майже 100 000 делегатів. Саме там протягом двох тижнів світові лідери обговорювали кліматичні виклики і вирішували, як на них реагувати. Окрім роботи над документами, цю конференцію ми не забудемо з іще кількох причин.
1. Найперше через місце проведення. Азербайджан займає 22-ге місце у світі за обсягом видобутку нафти. Водночас саме газ, нафта та вугілля великою мірою призвели до зміни клімату.
«Під час COP медіа показуватимуть таку версію Азербайджану, яку відчайдушно хоче показати режим – відбіленим та «зеленим». Але нехай це вас не спантеличить – перед вами репресивна держава, яку звинувачують в етнічних чистках», – написала шведська кліматична активістка Грета Тунберг у день старту переговорів.
Грета написала також блог для британського видання The Guardian, де розкритикувала гасло цьогорічної конференції «Солідарність задля зеленого світу» і назвала його чорним жартом.
Попри скандали навколо організації заходу, Україна все ж взяла участь і успішно провела заплановану програму. Втім на підсумковій конференції вже в Україні Вікторія Киреєва, заступниця міністра захисту довкілля і природних ресурсів України, сказала: «Азербайджан це така складна країна, скажу насправді, в нас було багато викликів, де ми боролися і з логістикою, і з ідеями. Але це робота за кулісами».
2. Український павільйон. У 2022 році Україна вперше за майже 30 років переговорів відкрила свій павільйон на переговорах. Цьогоріч ми втретє мали свою експозицію, яка, зокрема, розповідала про повномасштабну війну і її наслідки для довкілля, які виходять далеко за межі нашої країни.
Основним матеріалом павільйону став екологічний папір з живим насінням різнотравʼя. На ньому художниця Олександра Жумайлова створила зображення на стінах площею понад 120 м2, де розмістила 50 ключових екологічних ініціатив держави, бізнесу та громадськості сектору. На зображеннях можна було побачити нові технології землеробства, розробки у сфері відновлюваної енергетики та розмінування, стартапи, що створюють папір з опалого листя, ловці вуглекислого газу, екологічна альтернатива пінопласту, мобільні заводи-принтери та інші українські інновації, що вже використовують у США, Великій Британії та Японії.
Невдовзі елементи паперу з насінням, які були частиною інсталяції павільйону, висадять в різних куточках України.
3. Дослідження про вплив війни на клімат. На кліматичному саміті COP29 у Баку Україна вперше презентувала методологію обліку викидів парникових газів, спричинених війною. Вона дозволяє оцінити реальний масштаб шкоди клімату від агресії Росії, аби згодом агресор відшкодував ці збитки.
За словами експертів, новий підхід є першим кроком до створення системи, що дозволить вимірювати вплив війни на клімат. За попередніми підрахунками, за 24 місяці великої війни викиди становлять 175 млн тонн вуглецю. Це перевищує річні викиди Нідерландів, а завдані збитки становлять близько 32 мільярдів доларів. Вам може здатися, що це дуже абстрактна тема і дослідження, але на цій конференції до України найпопулярнішим було запитання саме про те як війна вплинула на клімат. І в нас була на це відповідь.
4. Україна представила своє бачення зеленої трансформації. Влітку 2024 року уряд затвердив Національний план дій з енергетики та клімату (НПЕК) – перший в нашій історії документ, що об’єднує енергетичну та кліматичну політику. План передбачає збільшення частки відновлюваних джерел енергії до не менше 27% до 2030 року. Також передбачене підвищення енергоефективності та стимулювання інновацій у сфері енергетики.
Андрій Телюпа, заступник міністра економіки України, презентував на COP29 інвестиційний портфель «зелених» проектів, розроблений для втілення цілей плану. Він включає 260 проектів на суму близько 50 млрд доларів та 140 проектів державних інвестицій вартістю 28 млрд доларів.
5. Багаті обіцяють допомогти бідним. У 2015 році у Франції на кліматичних переговорах затвердили Паризьку угоду, яку іще називали планом порятунку планети. Окрім амбітних цілей пом’якшення наслідків зміни клімату, автори також прописали не менш важливу ідею – розвинені країни повинні фінансово допомогти тим, хто іще в процесі індустріального розвитку. Логіка полягала у тому, що такі розвинені держави як США і деякі країни ЄС, великою мірою спричинили кліматичну кризу своїми індустріальними викидами. Сім років Україна чекала реалізації цієї ідеї. І от нарешті, учасники конференції в Баку погодили угоду щодо кліматичного фінансування у розмірі 300 мільярдів доларів. Цю суму розвинені країни повинні виплачувати бідним країнам щорічно до 2035 року. Переважна більшість цих грошей має бути у формі грантів і позик під низькі відсотки, які, найімовірніше видаватиме Світовий банк.
