«Чмут краде гроші», «Притула, де супутник?», «піар на війні»: хто руйнує репутацію фондів?

Molfar проаналізував атаки на найбільші українські благодійні фонди

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну відбулося чимало атак на українські благодійні фонди, котрі збирають кошти, щоб забезпечити війська всім необхідним. А на тлі загального загострення песимістичних настроїв українців фонди дедалі частіше зіштовхуються з атаками в соцмережах і медіа, що знижує залученість громадян до благодійних внесків на потреби армії.

OSINT-аналітики Molfar вирішили переглянути всі атаки, скоєні з 20.02.2022 по жовтень 2024 року (та ще одну в листопаді 2024 року) на пʼять найбільших українських благодійних фондів, котрі збирають кошти на потреби Сил безпеки й оборони України. Найбільші фонди — ті, котрі щороку акумулюють найбільшу суму на потреби військових. За даними видання Forbes, це: платформа United24, «Повернись живим», Фонд Сергія Притули, KSE Foundation і фонд Петра Порошенка + ГО «Солідарна справа громад».

Скільки зібрали донатів (добровільних фінансових внесків) українські благодійні фонди у 2022, 2023 та частині 2024 років?

1 — звітність на травень 2024 року

2 — дані зі звітів на сторінках фонду у FB й Inst.

3 — згідно з даними на 27.12.2023 від зведеної звітності фонду Порошенка та ГО «Солідарна справа громад╗

4 — згідно з даними на 29.06.2024 від зведеної звітності фонду Порошенка та ГО «Солідарна справа громад» з початку повномасштабного вторгнення зібрали усього 5.5 млрд грн, тобто за H1’2024 сумарно зібрано 1.42 млрд грн

Тож аби проаналізувати, хто стоїть за атаками, які типи віртуальних нападів у соцмережах здійснили й на яких платформах, аналітики Molfar працювали за алгоритмами й методологією, про які ви можете прочитати наприкінці статті. 

З 379 випадків атак на фонди 36 % мають прямий російський слід

Досліджуючи атаки з початку повномасштабного вторгнення по жовтень 2024 року, Molfar виявив сумарно 379 негативних постів і статей, що брали участь в атаках на п’ять благодійних фондів. Усі атаки аналітики розподілили за основними типами тез для кожногоу фонду і, де це було можливо, виявили звʼязки між потенційними прихильниками різних структур.

Розподіл атак за прихильністю до структур Molfar зробив на підставі даних, зібраних протягом дослідження. Наголошуємо, усі прихильники структур чи осіб вказані з уточненням «ймовірно» і є думкою авторів дослідження. Та в деяких випадках виявлено прямі докази атак на конкретний фонд  прихильників структури чи осіб.

Розподіл атак за прихильністю

Серед імовірних ініціаторів атак, окрім російських структур, є також імовірні прихильники певних публічних персоналій чи команд, з якими вони повʼязані, зокрема, ймовірно, прихильники партій «Європейська Солідарність», «Слуга Народу», можливо, особи, асоційовані з прихильністю до Ріната Ахметова й Олексія Арестовича. Журналісти Bihus.info у статті стверджують, що фракція з депутатів «Розумна політика» та її голова Дмитро Разумков лобіювали інтереси Ріната Ахметова, TG-канал Дмитра Разумкова віднесено до структур, асоційованих чи прихильних до Ріната Ахметова.

Російські структури, які фігурують в дослідженні Molfar як одні з ініціаторів атак — це узагальнення російських державних структур (ФСБ, ГРУ та інші), російських пропагандистів чи акаунти, які підтримують Росію. Наприклад, у 2021 році СБУ викрила мережу телеграм-каналів, які курують у ГРУ Росії. Після чого Київський районний суд міста Харків наклав арешт на права інтелектуальної власності чотирьох каналів :«Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница» — й ухвалив закрити до них доступ. Проте реалізувати таке блокування інтернет-провайдери не можуть.

Якщо авторам дослідження достеменно не вдавалось визначити прихильника структур, а також якщо канал / акаунт не має яскраво вираженої прихильності до якоїсь однієї структури та при цьому не публікує проросійських наративів, то таким атакам присвоїли тип прихильності «не встановлено». Ймовірна прихильність до тієї чи іншої структури вказана, базуючись на достатності джерел, які підтверджують ту чи іншу прихильність. У деяких випадках джерела вказували на опосередкований зв’язок зі структурою.

Telegram використовують для атак найчастіше. На яких ще платформах поширюють фейки та дезінформацію?

Українці продовжують використовувати соцмережі, щоб отримувати новини. Ця частка зросла з 51 % (у 2015 році) до 84 % у 2024 році, кажуть у Національному інституті стратегічних досліджень. Відповідно, здебільшого атакували саме через соцмережі, а не через традиційні медіа чи новинні сайти, адже соцмережі — вкрай комфортне середовище легко поширити пости (1, 2, 3, 4, 5). До того ж там вищий рівень залученості аудиторії, ніж у класичних медіа. А сам Telegram чи не найактуальніший майданчик для атак, про що свідчить результат дослідження Molfar на етапі вивчення джерел поширення.

Такі платформи використовувались для атак на фонди, згідно із дослідженням Molfar.

*Інші джерела — йдеться переважно про новинні сайти

У 52 % випадків атаки, які аналізував Molfar, відбувалися саме в Telegram, адже сьогодні цей месенджер є основним джерелом новин для багатьох українців (за даними USAID — для 72 % громадян України). Водночас деякі дослідники називають Telegram основною мережею, через яку масово поширюють фейки (1, 2), адже, як пишуть медіа (1, 2, 3, 4, 5), цей месенджер не застосовує міжнародних стандартів відповідності якості та правдивості контенту, який публікують і поширюють канали й користувачі.

Якщо проаналізувати імовірних прихильників структур й накласти вчинені атаки на платформи, у межах яких ці атаки виконані, можемо простежити епіцентри зосередженості. Наприклад, російські структури переважно атакують фонди у Telegram.

* — переважно це новинні сайти;

** Прихильність до структури означає, що автори атак розміщували деякі пости на підтримку цієї структури і йдеться саме про особисту думку авторів дослідження.

Ймовірна прихильність до тієї чи іншої структури вказана, базуючись на достатності джерел, які підтверджують ту чи іншу прихильність. У деяких випадках джерела вказували на опосередкований зв’язок зі структурою.

Марнотратство, розкрадання грошей, піар на війні: які наративи поширюють під час атак? 

Як ми вже згадували у статті, атакують фонди на тлі загальних переживань громадян, а відверто російські напади почасти використовують теми, що є основою гострих суспільних обговорень. Особливо в інтернеті. Molfar дійшов висновку, що для всіх пʼятьох аналізованих благодійних фондів використовують одну основну закономірність — атаки націлені сіяти сумніви в доброчесності благодійних фондів, цільовому призначенні коштів і схожі наративи:

— часто атакують пов’язаних з фондом осіб, що є або його засновниками, або лідерами, або просто асоціюються з ним. Так роблять, щоб підірвати довіру до особи та знизити її громадський рейтинг. Почасти це маніпуляції, адже використовують реальні інфоприводи, але з домішками фейкових або провокативних заяв. Наприклад, на сторінці платформи United24 в Instagram амбасадору фонду історику Тімоті Снайдеру погрожували «новичком». Чи от спроба дискредитувати очільника фонду «Повернись живим» Тараса Чмута від блогера-втікача Мирослава Олешка (СБУ підозрює його в інформаційно-підривній діяльності проти ЗСУ: ст. ч. 1, ст. 114-1 — перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, а також за ч. 4 ст. 358 — використання завідомо підробленого документа). Він назвав Чмута тиловим щуром з політичними амбіціями (утім не згадав у дописі, що Тарас Чмут служив морським піхотинцем);

— розкрадання грошей або їхнє нецільове використання. Наприклад, коментарі, адресовані Фонду Сергія Притули: «Де супутник?». Адже цей збір свого часу був вкрай гучним в інфополі. Чи атака на KSE Foundation про непрозорість схеми переказу коштів зі зверненням до Тимофія Милованова, якого асоціюють із фондом;

— атаки на діяльність фонду та його репутацію. Такий тип атаки, згідно з результатами дослідження Molfar, використовують упродовж всієї діяльності фонду, не тільки під час ключових зборів чи гучних подій. Аналізуючи умовних ініціаторів атак і тих, що мають імовірну прихильність до структур чи осіб, таку атаку здебільшого використовує російська пропаганда (що підтверджують дослідження «Радіо Свобода» від 16 вересня 2024 року), щоб поширювати фейки та знижувати довіру українців до фондів загалом. Ще причиною атак на репутацію фонду могла бути конкуренція між організаціями та різниця в політичних векторах. Як, наприклад, атака на Фонд Петра Порошенка, повʼязана зі звинувачуванням колишнього українського президента в піарі на війні.

Аналітики Molfar виокремили по три умовні «гасла» як наскрізну нитку для критики й дискредитації фондів.

*в одній атаці могли бути використані декілька типів атак, наприклад, звинувачення Федорова й Зеленського одночасно та гасла, пов’язані з піаром або розкраданням грошей.

Як бачимо, основна ціль атак — дискредитація фондів будь-яким доступним методом, щоб українці та бізнес не донатили їм, відтак фонди не змогли б надсилати велику кількість допомоги на фронт.

Відзначимо, що розподіл атак за типами прихильності до структур аналітики Molfar зробили на підставі даних, зібраних протягом дослідження. Усі прихильники вказані із застереженням «ймовірно» і є виключно думкою авторів дослідження. У деяких випадках виявлені прямі докази про прихильників структур чи персон через атаки на фонд.

Під «атакою» мають на увазі необґрунтовану емоційну критику, особисті образи, негативні коментарі чи окремі пости в соцмережах і статтях. У соцмережах були зібрані атаки за ключами (назви фондів, флагманського проєкту, імена їхніх директорів), тобто пошук у соцмережах і на сайтах новин. У деяких соцмережах працює власна індексація сторінок, як у Facebook (FB). Іноді в пошукових запитах за постами у FB може не видавати пост у загальному пошуку, але якщо шукати на сторінці автора за тими ж ключами, цей пост буде відображений. Це може бути повʼязано з внутрішніми правилами ранжування пошукових запитів на FB.

OSINT-фахівці Molfar проаналізували атаки, скоєні з 20.02.2022 по жовтень 2024 року (ще одну в листопаді 2024 року) на пʼять найбільших українських благодійних фондів, котрі збирають кошти на потреби Сил безпеки й оборони України. Найбільші фонди — ті, котрі щороку збирають найбільше на потреби військових. За даними видання Forbes, це: платформа United24, «Повернись живим», Фонд Сергія Притули, KSE Foundation і Фонд Петра Порошенка + ГО «Солідарна справа громад».

Результати опитування Kantar за грудень 2022 та квітень 2023 років свідчать, що фонд «Повернись живим» і Фонд Сергія Притули увійшли в п’ятірку тих, яким довіряють свої благодійні внески українці. Варто також зазначити, що Фонд Петра Порошенка та ГО «Солідарна справа громад» використовують спільну звітність, яку публікують у соцмережах. Протягом розслідування аналітикам не вдалося достеменно зʼясувати, як розподілили кошти обох фондів окремо за 2022 та 2023 роки, тож для дослідження використали їхню загальну суму за два роки.

За даними з YouControl, громадські організації та фонди в офіційній звітності не вказують у статтях усіх сум доходів від зборів. Суми доходів у YouControl і на офіційних сторінках фонду можуть різнитися, бо це повʼязано з надходженням з різних джерел (криптовалюта, PayPal), а різницею курсу валют. Тому аналітики опиралися саме на заяви фондів, опубліковані на їхніх офіційних сайтах чи в соцмережах.

На початку повномасштабного російського вторгнення українці продемонстрували себе як обʼєднаний і волелюбний народ. Збори, які відкривали волонтери й закривали за лічені хвилини, гучні комунікаційні кампанії чи креативні підходи, щоб привернути увагу до зборів, — усе це працювало в комплексі. Утома українців від війни, непопулярна мобілізаційна кампанія, побоювання, що новообраний американський президент скоротить військову допомогу Україні, блекаути, просування росіян — усе це впливає на те, що рівень залученості українців у фінансові збори на армію падає. А потреби зростають. Тож волонтери мусять працювати утричі більше, креативники — генерувати ще більше креативу, а лідери думок — ще гучніше говорити про потреби в соцмережах, тоді як деякі платформи сприймають це як sensitive content. А паралельно в тих самих соцмережах щоденно триває кампанія знецінення роботи фондів, розпалювання ворожнечі та роздмухування недовіри до очільників чи амбасадорів.

OSINT-агенція Molfar 

Джерело