За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Хмельницький “рухівець” виходив на мітинги ще до Незалежності України. Фото: Лев Бірюк
Найбільше, згадує Наталія Бірюк, хотіли незалежності.
"У такому дусі ми жили, і ми, і діти наші, що були такі заряджені цією ідеєю, ідеєю змін в країні, ідеєю руху до кращого життя, до якогось майбутнього кращого. Ще цей прапор не був визнаний, а тому це був певний ризик. Були знайомі, котрі напряму казали, що ви з чоловіком потрапите до в’язниці, а ваші діти в дитячий будинок, з вашою діяльністю".
Страху не було, а прапори Наталія шила вночі.
"Бо вдень треба було на роботу йти, потім з роботи, діти, молодший в садочку був, старша доця вже в школі. Треба було приготувати їсти, прибратися, а коли всі повлягалися по ліжках спати, можна було займатися такою роботою".
На будинку сім’ї Бірюків висить український прапор. Суспільне Хмельницький
Кількість зшитих стягів Наталія Бірюк не рахувала. До цього часу вони не збереглися. Та український прапор завжди з її родиною, вже куплений. Та готова знову сісти за швейну машинку, зізнається хмельничанка.
"Вона, до речі, ще досі працює, в робочому стані. Так що, якщо якась буде потреба, то ми сядемо і знову пошиємо".
