Фото: Кадр з мультфільму
– Завдяки цій технології людина може вселитись в тіло тварини-робота і дослідити навколишній світ.
– О, це як в «Аватарі»?
– Ні! Це не як в «Аватарі»!
Ви прочитали цитату з нового анімаційного фільму від Pixar та Disney «Стрибунці». Насправді ідею перенести розум однієї істоти в тіло робота, щоб співпрацювати з аборигенами, творці фільму взяли саме з «Аватара», в чому зізнавався сам режисер Деніел Чонґ. Та й тема захисту довкілля перегукується з франшизою Джеймса Кемерона, а ще в чомусь зі шпигунською місією. Але про все по порядку.
Щороку ми чекаємо на анімацію від Pixar (яка 20 років тому стала частиною Disney), адже їхні мультфільми зрозумілі і дітям, і дорослим. Їхні сюжети завжди глибокоемоційні, такі, що торкаються важливих соціальних тем, а завдяки оригінальним сценаріям з несподіваними поворотами сюжету не бувають нудними чи моралізаторськими. Окрім того, це завжди яскраве видовище з вражаючою деталізацією. Не дивно, що з року в рік кінооглядачі складають списки «Найкращі мультфільми від Pixar», тасуючи місцями улюблені «Тачки» «Корпорацію монстрів», «Душу», обидві частини «Думками навиворіт» чи «Історію іграшок» (до речі, 5-та частина «Історії іграшок» вже буде у червні. Не пропустіть).
Торік дещо розчарував піксарівський «Еліо», тож цьогорічну прем’єру очікували з обережністю. Дарма боялись – вийшло прекрасно і потужно.
Про що «Стрибунці»
19-річна Мейбл, яку бабуся з дитинства навчала любити живу природу, хоче врятувати боброву греблю в лісі. Гребля, як назло, заважає масштабному проєкту мера (а у нього на носі перевибори!) зробити нову дорогу. То треба вирубати ліс й осушити озерце, яке слугує домівкою і для бобрів, і для качечок, і для єнотів з оленями, що приходять напитися, й багатьох інших. Втім, мер клятвено завірив усіх, що тварини з якоїсь незрозумілої причини покинули цю місцину. Тож шкоди живим істотам не завдадуть.
І ніхто не виступає проти ініціативи мера, окрім Мейбл, яку в окрузі вже прозвали божевільною за її пристрасть рятувати довкілля. А Мейбл не лише хоче зберегти озерце, а ще й повернути до нього тварин – та як переконати тих же бобрів повернутись?
Дівчина звертається за порадою до своєї професорки з коледжу і випадково дізнається про її проєкт з перенесення людської свідомості в тіло тварини-робота. Зрозуміло, що відчайдуха Мейбл без дозволу скористувалась цією технологією і перенеслась в тільце бобрихи.
Потрапивши в новому образі у світ тварин, Мейбл розуміє, що тут приховано багато таємниць, про які люди навіть не здогадуються: є свої королі, свої суворі закони… І повернути бобрів назад, щоб зупинити велике будівництво, – геть не така проста справа, як здається.
«Беремо свідомість з нашої голови і вкладаємо ось сюди. Ні, це не «Аватар». Кадр з мультфільму
Рятуй екологію спершу в собі, а потім у світі
На перший погляд – все зрозуміло. «Гарна» активістка Мейбл бореться проти «поганого» мера, а байдужі люди байдуже спостерігають за боротьбою «добра та зла». Але такий примітивний розподіл геть не в дусі Pixar – тут не буває розподілу на чорне та біле. У кожному з нас є щось хороше, і в кожному з нас є щось недобре, що зіпсує навіть найблагородніші наміри. Завдання мультиплікаторів – продемонструвати боротьбу «хорошого та поганого» в самих персонажах, зробити їх схожими на реальних людей. Щоб вони (ну і глядач теж) навчилися розуміти наслідки своїх вчинків, сприймати свої помилки й мати силу їх виправити. І саме це, а не лише деталізація, робить їх мультики такими людяними. (Хоча деталізація теж вражає продуманістю – наприклад, навіть не забули намалювати бабусі Мейбл вікові плями на руках та обличчі. А яке м’якеньке хутро у бобрів? Так і хочеться погладити.)
Протягом мультфільму ми бачимо, як змінюється характер Мейбл. Наприклад, у дівчини геть немає друзів. Можна сказати, що єдиний друг, який в неї залишився після смерті бабусі, це природа, точніше, боротьба за неї. Тож не дивно, що перших справжніх друзів вона знайде серед тварин, але саме вони й змусять дівчину зрозуміти, що радикальні дії не завжди найкращі й найефективніші. Що кожна дія (навіть з добрими намірами!) може спричинити ще гірші наслідки, а отже, інколи треба дозволити світу розвиватись за своїми законами.
Це досить важко осягнути глядачеві, якому традиційно в мультфільмах розжовують, за кого вболівати і підтримувати, а кого не любити. Виходить, заслуга Pixar ще й в тому, що він вчить нас думати?
Опинитися без підготовки в тваринному світі виявилось небезпечним. Кадр з мультфільму
«Коаліція нерішучих»
Також неможливо зняти актуальний мультфільм, не враховуючи й актуальний порядок денний. Подих Третьої світової проникає й в «Стрибунців» – можливо, автори навіть свідомо це не планували, але для українців ця картина просто на поверхні.
Чого варта лише спроба Мейбл-бобрихи переконати інших тварин об’єднатися у боротьбі за своє озерце – боязких і тих, що сумнівається в необхідності повернутись на знівечене місце проживання.
А ще складніше заручитись допомогою тих тварин, які особисто не проживають на тому озерці, але без їхньої підтримки ніяк не обійтись. І тут чисто тобі «коаліція нерішучих» – скільки б українці не переконували партнерів в необхідності виступити єдиним фронтом проти ворога, адже за нами можуть постраждати й вони, – всі намагаються зробити вигляд «наша хата скраю», ну добре – дистанційно допоможемо. А дистанційно – воно не спрацьовує. Аж поки в цій «коаліції» не з’являється самозакоханий безумець на кшталт Трампа, Ким Чен Іра чи покійного вже аятоли Хаменеї, і тоді доведеться рятувати не лише озерце, а й самих себе від великої війни.
Режисер фільму Деніел Чонґ розповідав, що створював «Стрибунців», надихаючись документальними фільмами про природу – саме тими, де в тваринний світ запускають роботів-тварин. Це міг би бути і шпигунський трилер, але Чонґ хоч і називав свою роботу своєрідною «Місією неможливою», все-таки вирішив, що це непогана тема для комедії. Тож і гумору тут повно – навіть місцями чорного, але ж таке й саме життя, чи не так? До того ж, як не дивно, саме в таких місцях діти сміються найголосніше – автор спостерігав це на показі на власні очі.
А ще Мейбл знайшла друзів та однодумців. Кадр з мультфільму
Замість висновку
Ще раз повторимо: мультфільм від Pixar та Disney – це завжди подія. І завжди матеріал для глибоких роздумів на актуальні теми, загорнутий у майстерно зроблену обгортку з цікавого сюжету, оригінальних поворотів, небанальних персонажів та прекрасної анімації. І «Стрибунці» займуть в переліку робіт студії далеко не останнє місце.
Країна: США
Студії: Pixar Animation Studios, Walt Disney Pictures
Тривалість: 01:45
Режисер: Деніел Чонґ (мультсеріал «Ведмеді-сусіди»)
